Новоархангельськ: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
внутрішні посилання |
доповнення |
||
Рядок 65:
Згідно з [[Прутський мир|Прутським договором]] кордон України з [[Річ Посполита|Польщею]] проходив річками [[Синюха (річка)|Синюха]], [[Велика Вись]], [[Тясмин]] і далі до [[Чорне море|Чорного моря]].
Після [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|російсько-турецької війни 1735–1739 рр.]] царський уряд почав відновлювати вздовж польських кордонів зруйновані татарськими набігами поселення. За наказом Київського губернатора полковнику [[Миргородський полк|Миргородського козачого полку]] Капністу дано розпорядження побудувати за проектом інженера де
Антифеодальний рух, що розгорнувся на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]] у першій половині [[XVIII]] ст., знаходив тут підтримку. Про це свідчить датована [[1747]] роком скарга комісара смілянських маєтків польського [[магнат]]а [[Любомирські|Любомирського]] на ім'я київського [[генерал-губернатор]]а Леонтьева. У ній говориться, що [[сотник]] з Архангельська Й. Чечель є першим приховувачем «злодіїв і розбійників», що [[гайдамаки]] діють разом з ним. А в грудні [[1748]] року генерал-губернатор одержав нову скаргу від [[Шляхта|шляхтича]] Галецького про те, що серед гайдамаків, які вчинили напад на двір пана Грохольського під [[Вінниця|Вінницею]], були жителі Архангельського городка Василь та Прокіп Савронські і запорізький козак Стоян.
Рядок 82:
Станом на [[1886]] рік у селі, центрі [[Новоархангельська волость|Новоархангельської волості]] [[Єлизаветградський повіт|Єлизаветградського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], мешкало 2512 осіб, налічувалось 696 дворових господарств, існували православна церква, школа, 19 лавок та 2 винних погріба, відбувались базари через 2 тижні по неділях<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.
[[Файл:NovoarkhanhelskNL2001.png|міні|праворуч|200пкс|Рідна мова населення Новоархангельська за даними [[Перепис населення України 2001|перепису 2001 року]]]]▼
=== [[Українська революція 1917-1921|Визвольні змагання 1917–1920 років]] ===
Рядок 92 ⟶ 90:
[[1927]] року на [[Синюха (ріка)|річці Синюха]] побудовано невеличку електростанцію. Перша сільськогосподарська артіль з'явилася в Новоархангельську в [[1929]] році. У 1931 році було створено першу [[Машинно-тракторна станція|МТС]] (сьогодні ПАТ Новоархангельське РТП), що обслуговувала 44 [[колгосп]]и і мала 50 тракторів, 12 молотарок, 7 двигунів, 10 автомашин і ремонтну майстерню. У січні [[1932]] року почала виходити районна газета «Під прапором перемоги».
30 липня 1941 року Новоархангельськ було окуповано німецькими військами [[16-а моторизована дивізія (Третій Рейх)|16-ї моторизованої дивізії]]. Кілька днів після цього населений пункт неодноразово переходив із рук в руки, адже відігравав важливу роль у виході 6-ї та 12-ї радянських армій з [[Битва під Уманню|Уманського котла]]. У боях за Новоархангельськ брали участь [[16-а моторизована дивізія (Третій Рейх)|16-ї моторизована дивізія]], [[1-а танкова дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер»|моторизована бригада СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер»]] з німецького боку і [[44-а Київська Червонопрапорна гірськострілецька дивізія|44-а гірсько-стрілецька]], 216-а моторизована дивізії з радянського боку. Активна фаза боїв у Новоархангельську припинилася 2 серпня 1941 року, коли було підірвано міст через річку Синюха, що з'єднував його з Торговицею. Псіля закінчення боїв в районі Зелена Брама, в селищі було створено табір для військовополонених червоноармійців.
Окупація Новоархангельска закінчилася 12 березня 1944 року, коли війська 110-ї гвардійської стрілецької дивізії (командир гвардії полковник Д. П. Соболєв) [[53-я армія (СРСР)|53-ї армії]] [[Другий Український фронт|2-го Українського фронту]] захопила Новоархангельськ.
▲[[Файл:NovoarkhanhelskNL2001.png|міні|праворуч|200пкс|Рідна мова населення Новоархангельська за даними [[Перепис населення України 2001|перепису 2001 року]]]]
== Сучасність ==
| |||