Сплави: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок) м новий ключ сортування для Категорія:Сплави: "*" з допомогою HotCat |
Shkod (обговорення | внесок) оформлення |
||
Рядок 1:
'''Сплав'''
== Загальна характеристика ==
Елементи (метали і неметали), з яких складається сплав називаються ''компонентами сплаву''. У сплаві крім основних компонентів можуть бути і домішки. Домішки бувають корисні, чи такі, що поліпшують властивості сплаву, або шкідливі, чи такі, що погіршують властивості сплаву. Домішки можуть бути випадковими, що потрапили у сплав при його створенні, і спеціальні, уведені для надання сплаву необхідних властивостей. Кристалічна будова сплаву є складнішою, ніж у чистого металу, і залежить від виду взаємодії його компонентів, які при кристалізації утворюють фази — однорідні об'єми металу, розмежовані поверхнями поділу. Компоненти у твердому сплаві можуть утворювати [[твердий розчин|тверді розчини]], [[хімічна сполука|хімічні сполуки]] та механічні суміші.
▲Сплави — макроскопічні однорідні системи, що складаються з двох або більше металів (рідше — металів і неметалів) з характерними металічними властивостями. Багато сплавів (напр., бронза, сталь, чавун) були відомі в далекій давнині й уже тоді мали велике практичне застосування. Техн. значення металевих сплавів пояснюється тим, що багато їх властивостей (міцність, твердість, електричний опір) набагато вищі, ніж у чистих металів, які входять до їх складу.
''[[Твердий розчин]]'' — компоненти сплаву взаємно розчиняються один в одному. У твердому розчині один з компонентів, що входить у склад сплаву, зберігає властиву йому кристалічну ґратку, а другий у вигляді окремих атомів розподіляється усередині цієї ґратки, дещо змінюючи її розміри не міняючи форми. Тверді розчини утворює [[Золото|аурум]] з [[Срібло|арґентумом]], [[Нікель|нікол]] з [[Мідь|купрумом]], тощо. Розрізняють:
* [[тверді розчини заміщення]];
* [[тверді розчини вкорінення]].
''Механічна суміш'' — компоненти сплаву мають повну взаємну нерозчинність та різні кристалічні ґратки. За цих умов сплав буде складатися із суміші кристалів компонентів, з яких він складається. Наприклад, структура сплавів [[Олово|стануму]] з [[Свинець|плюмбумом]], які використовують як м'які [[Припій|припої]], складається з кристалітів чистого [[Олово|стануму]] та кристалітів чистого [[Свинець|плюмбуму]].
▲Стопи можуть утворювати не лише два, а й кілька металів. Стопи з трьох металів звуть потрійними тощо. Крім того, до складу стопів можуть входити й [[неметали]] — [[Вуглець|Карбон]], [[Фосфор]], [[Сірка|Сульфур]] тощо.
▲Деякі метали, стоплюючись, утворюють хімічні [[Хімічні сполуки|сполуки]]. До того ж, одні хімічні сполуки підлягають правилам звичайної валентності (н-д, Mn<sub>2</sub>Sn, Mg<sub>2</sub>Pb тощо), а деякі не підлягають (н-д, CuZn<sub>3</sub>, Cu<sub>3</sub>Sn, Fe<sub>3</sub>C тощо). Хімічні сполуки металів характеризуються власними кристалічними ґратками, відмінними від кристалічних ґраток металів, які входять до їхнього складу. За надлишку одного з металів хімічні сполуки можуть утворювати як тверді розчини, так і механічні суміші.
== Властивості стопів (сплавів) ==
Рядок 24 ⟶ 20:
Своїми властивостями стопи різко відрізняються від чистих металів, з яких вони складаються.
[[Температура плавлення]] стопів зазвичай є нижчою від такої металів, що входять до їхнього складу. Так, [[
[[Твердість]]
[[Ковкість]] і пластичність металів у стопах зазвичай знижується. Тепло- й [[електропровідність]] металів у стопах теж меншає. [[Механічна міцність]] стопів навпаки, здебільшого, зростає. Навіть незначні домішки іншого металу часто різко підвищують [[міцність]] стопу.
Хімічні властивості металів у стопах теж змінюються. Наприклад, додаючи до звичайної сталі 15—20% [[Кремній|
== Класифікація ==
Металеві сплави, що є однією з найважливіших частин конструкційних матеріалів, бувають з металів (наприклад, [[латунь]] — сплав [[купрум]]у та [[цинк]]у) або з металів і невеликої кількості неметалів (наприклад, сталь — сплав [[залізо|заліза]] з [[карбон]]ом). }х класифікують:
* за кількістю компонентів — подвійні, потрійні тощо;
* за кількістю фаз — однофазні (твердий розчин або інтерметалеві сполуки) і багатофазні (гетерофазні);
* за металом основи — сплави чорних металів (метали й сплави на основі заліза, мангану, хрому) і сплави кольорових металів (наприклад, [[алюмінієві сплави|сплави алюмінію]], [[сплави нікелю]], [[сплави титану]] тощо).
За властивістю сплаву, що визначає основну область використання розрізняють: [[жароміцні сплави]], [[жаротривкість|жаротривкі сплави]], [[термомагнітні сплави]], [[ювелірні сплави]], [[Антифрикційні матеріали#Металеві антифрикційні матеріали|антифрикційні сплави]], кислотостійкі, лугостійкі, сплави з особливими фізичними властивостями ([[прецизійні сплави]]). Є легкі, [[легкоплавкі сплави|легкоплавкі]], [[тверді сплави|тверді]], [[тугоплавкі сплави|тугоплавкі]], ливарні, деформівні, порошкові сплави. Назва деяких cплавів пов'язана з хімічним складом (наприклад, [[ніхром]], [[фехраль]] тощо) або прізвищами винахідників ([[мельхіор]]).
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* Основи металургійного виробництва металів і сплавів / [[Чернега Дмитро Федорович|Чернега Д. Ф.]], Богушевський В. С., Готвянський Ю. Я. та ін.; за ред. Д. Ф. Чернеги, Ю. Я. Готвянського. — К. : Вища школа, 2006. — 503 с. — ISBN 966-642-310-3
* ''Воскобойников В. Г.'' Общая металлургия [Текст]: учебник для вузов / В. Г. Воскобойников, В. А. Кудрин, А. М. Якушев. — 6-изд., перераб и доп. — М.: ИКЦ «Академкнига», 2005. — 768 с. — ISBN 5-94628-062-7.
* ''Кузьмин Б. А.'' Металлургия, металловедение и конструкционные материалы [Текст]: учебн. для мех. и машиностроительных техникумов / Кузьмин Б. А., Самохоцкий А. И. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Высшая школа, 1984. — 256 с.
[[Категорія:Сплави|*]]
| |||