Український гідрометеорологічний центр: відмінності між версіями

'''Український гідрометеорологічний центр'''<ref>[http://www.licasoft.com.ua/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=632551&menu=787917 Наказ Міністерства з надзвичайних ситуацій України №&nbsp;759] від 26 липня 2011 року.</ref> (колишня '''Державна гідрометеорологічна служба України''' Держгідромет)&nbsp;— державна установа в складі [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|Державної служби України з надзвичайних ситуацій]], що провадить метеорологічні спостереження на території України. УкрГМЦ у межах своєї компетенції реалізує державну політику у сфері [[гідрометеорологія|гідрометеорології]] та моніторингу довкілля та здійснює управління і контроль у сфері гідрометеорологічної діяльності. Діяльність УкрГМЦ спрямовується, координується та контролюється Департаментом з питань цивільного захисту та ДСНС України.

Для отримання достовірної інформації про стан погоди та впливу небезпечних метеорологічних явищ на  сільгоспкультури у складі земських управ почали з'являтися перші губернські мережі метеорологічних станцій. Так, у 1912 році за рішенням Київського губернського земства була створена Київська губернська метеорологічна мережа з підпорядкуванням Київському метеорологічному бюро погоди. До 1914 року майже при кожній земській управі була створена своя мережа метеорологічних станцій, а при багатьох земствах –&nbsp;— метеорологічні бюро погоди, які за напрямками своїх функціональних обов’язківобов'язків виконували обробку, аналіз і узагальнення одержаної з метеорологічної мережі інформації, здійснювали організаційно-методичне керівництво мережею метеорологічних станцій та розробляли перші метеорологічні прогнози про стан погоди.

Подальший розвиток і активне відродження гідрометеорологічних установ на Україні після розрухи, викликаної першою Світовою та громадянськими війнами, припадає на 1919-19211919–1921 роки. Швидкий і цілеспрямований розвиток всієї метеорологічної справи на Україні розпочався після прийняття Радою народних Комісарів УРСР декрету від 19 листопада 1921 року про створення Української метеорологічної служби –&nbsp;— Укрмету.

Таким чином, Укрмет став центральним адміністративним і науковим органом усієї гідрометеорологічної служби України. У адміністративно-правовому порядку Укрмет був підпорядкований  Наркомзему УРСР і у науковому аспекті, по лінії Наркомзему –&nbsp;— Сільськогосподарському науковому комітету, а по лінії Наркомосвіти –&nbsp;— Укрнауці.

З 13 грудня 1929 року на Україні вже створюється Гідрометеорологічний комітет УРСР, який з метою централізації гідрологічної і метеорологічної служби України об’єднавоб'єднав усі існуючі на її території метеорологічні, гідрологічні, агрометеорологічні служби, організації, відомства і окремі роботи, які існували на той час в Україні для створення на їх основі центрального органу виконавчої влади, яким і став власне Гідрометеорологічний комітет України (ГІМЕКОМ). Територіально  ГІМЕКОМ (Головне управління)  розміщувався і діяв у тодішній столиці України –-  м. Харкові.

До складу ГІМЕКОМа України крім метеорологічних і гідрологічних організацій та установ бувшого Укрмету увійшла також Служба врожаю Укрмету, яка здійснювала методичне керівництво за агрометеорологічними спостереженнями та оперативним обслуговуванням сільського господарства, три метеорологічних обсерваторії (у Києві, Харкові, Одесі), 360 метеорологічних станцій, 1358 дощомірних постів, 13 шаро (кульо) пілотних пунктів, 213 водомірних постів, 8 гідрометричних, 7 випаровувальних і 2 стокові станції, а також мережа добровільних  кореспондентів, яка складалась зі 650 пунктів спостережень. При цьому у складі ГІМЕКОМУ були сформовані і діяли, як основні виробничі гідрометеорологічні організації, бюро погоди: у Харкові –&nbsp;— Центральне, Одесі –&nbsp;— Південне, у Києві –&nbsp;— Правобережне.

Подальший розвиток і удосконалення централізованого управління гідрометеорологічною галуззю України та її адміністративного реформування на початку 80-х років минулого століття, а саме у 1982 році, створили умови щодо утворення у складі Українського Управління з гідрометеорології та контролю природного середовища -&nbsp;— Українського гідрометеорологічного центру шляхом об’єднанняоб'єднання Київського і Українського бюро погоди.

 На жаль, більш детальна історична інформація та офіційна історична дата утворення УкрГМЦ, була втрачена разом з великою кількістю інших дуже важливих для галузі архівних документів під час Великої Вітчизняної Війни 1941-19451941–1945 років.

У підпорядкуванні УкрГМЦ знаходяться і діють, як підвідомчі структурні гідрометеорологічні підрозділи : Центральна геофізична обсерваторія, Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів, Дніпропетровський, Донецький, Львівський, Харківський регіональні центри з гідрометеорології, Вінницький, Волинський, Житомирський, Закарпатський, Запорізький, Івано-Франківський, Кіровоградський, Луганський, Миколаївський,  Полтавський, Рівненський, Сумський, Тернопільський, Хмельницький, Херсонський, Черкаський, Чернігівський, Чернівецький обласні центри з гідрометеорології та Дунайська гідрометеорологічна обсерваторія.  

На сучасному етапі розвитку і формування гідрометеорологічної галузі України у нових економічних умовах, починаючи з 1 жовтня 2011 року, на Український гідрометеорологічний центр державою покладено обов’язкиобов'язки зі здійснення організаційно-методичного керівництва діяльності усіх гідрометеорологічних установ та організацій України.

Таким чином можна вважати, що УкрГМЦ став правонаступником української (національної) гідрометслужби і безпосередньо виконує її функції та обов’язкиобов'язки на державному і міжнародному рівнях.

Необхідність і важливість гідрометеорологічного забезпечення визначаються значною залежністю практично всіх галузей економіки від погодних умов та гідрологічного режиму водних об’єктівоб'єктів.

Найбільший вплив гідрометеорологічні умови здійснюють на діяльність всіх видів транспорту, паливно-енергетичного, водогосподарського та гідромеліоративного комплексів,  виробництво сільськогосподарської продукції, будівництво, комунальне господарство тощо.

Прогноз погоди, гідрологічного режиму усіх видів водних об’єктівоб'єктів, розташованих на території України, стану та врожайності сільськогосподарських культур, метеоумов забруднення повітря є необхідним оперативним матеріалом для керівників і спеціалістів всіх галузей економіки та органів державного управління.

Інформування населення України про стан погодних умов на найближчі дні і попередження про несприятливі явища вже стало об’єктивноюоб'єктивною потребою кожної людини. Своєчасні попередження про небезпечні гідрометеорологічні явища та стихійні лиха зберігають найдорожче –&nbsp;— людське життя.

Виходячи з цього, основним функціональним завданням Українського гідрометцентру є і залишається:

* збір, обробка і аналіз результатів спостережень за станом погоди, гідрологічним режимом річок, озер, водосховищ, Чорного та Азовського морів, станом і розвитком сільськогосподарських культур, забрудненням довкілля, прогнозування змін погодних умов, водності річок, притоку води до водосховищ, умов вегетації та врожайності сільськогосподарських культур, попередження про загрозу виникнення небезпечних і стихійних погодних явищ, паводків, селей, снігових лавин, оперативне і своєчасне забезпечення населення і галузей економіки прогнозами погоди;

* здійснення спільно з Державним підприємством "«Український авіаметеорологічний центр"» (ДП «УАМЦ») інформаційного та організаційно-методичного забезпечення діяльності авіаметеорологічних станцій цивільних, розробки нових проектів та пропозицій щодо внесення змін до чинних нормативних документів, що регламентують метеорологічне забезпечення цивільної авіації;

* взаємодія в межах компетенції з органами та підрозділами ДСНС України, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, Українським гідрометеорологічним інститутом, ДП «УАМЦ»,  національними гідрометеорологічними службами інших країн;

* виконання функцій національного центру з обміну інформацією з регіональними і світовими метеорологічними центрами в рамках діяльності Всесвітньої метеорологічної організації –&nbsp;— спеціалізованого агентства ООН;

* виконання в системі Всесвітньої служби погоди –&nbsp;— Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) міжнародних зобов’язаньзобов'язань України з міжнародного обміну прогностичною інформацією та даними гідрометеорологічних спостережень;

* виконання обов'язків оперативного підрозділу національної гідрометеорологічної служби в рамках реалізації угод між ВМО та Міжнародним агентством з атомної енергії з моделювання процесів переносу забруднюючих речовин при ядерних та інших екологічних аваріях, участь у відповідних спільних тренуваннях, забезпечення необхідної оперативної взаємодії з компетентними з цих питань установами в Україні та спеціалізованими регіональними центрами ВМО;

* участь у розробці пропозицій до угод з національними гідрометеорологічними службами інших країн, міждержавних угод зі співробітництва на прикордонних водах та виконання положень і вимог укладених угод;

* оперативна взаємодія з національними гідрометеорологічними службами інших країн у межах своєї компетенції;

Система спостережень дає змогу отримувати понад 70 різних видів інформації, зокрема, метеорологічної, аерологічної, озонометричної, метеорологічної радіолокаційної, агрометеорологічної, гідрологічної, а також комплексні дані про стан хімічного і радіаційного забруднення повітря,  поверхневих і морських вод у пунктах базової мережі спостережень, а також в районах функціонування спеціальних програм спостережень в рамках об’єктовогооб'єктового моніторингу у зонах впливу АЕС, промислових підприємств, транскордонних пунктах спостережень і &nbsp;т.&nbsp;д. 

*  внесення в межах свої повноважень пропозицій до проектів Державної програми економічного та соціального розвитку і Державного бюджету України, Програм діяльності Кабінету Міністрів України, Національної програми інформатизації та інших програм, пов’язанихпов'язаних з використанням національних гідрометеорологічних ресурсів та гідрометеорологічної діяльності (продукції);

*  участь у розробленні та виконанні державних і регіональних програм розвитку гідрометеорологічної діяльності щодо забезпечення гідрометеорологічною інформацією населення та галузей економіки України;

•    розробка, визначення і затвердження у межах своєї компетенції пріоритетних напрямків і програм фундаментальних і прикладних розробок, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, створення системи, науково-технічного формування завдань у сфері гідрометеорологічної діяльності;

*  забезпечення єдності вимірювань гідрометеорологічних параметрів та здійснення метеорологічного контролю і нагляду при проведенні гідрометеорологічних спостережень, здійснення в межах своєї компетенції регламентно-профілактичного та ремонтно-технічного обслуговування гідрометеорологічних приладів і обладнання, проведення калібрування та повірки засобів вимірювальної техніки;

*  аналіз та прогнозування умов погоди, гідрологічного режиму річок і водосховищ, агрометеорологічних умов вегетації сільськогосподарських культур та їх врожайності, метеорологічних умов, що впливають на забруднення повітря крупних промислових міст;

*  здійснення збору і обробки гідрометеорологічної інформації про рівень забруднення навколишнього природного середовища, формування баз і банків даних результатів гідрометеорологічних спостережень;

*  організаційно-методичне керівництво підпорядкованими гідрометеорологічними організаціями з питань прогнозування метеорологічних, гідрологічних, агрометеорологічних умов, метеорологічних умов забруднення атмосферного повітря, гідрометеорологічного забезпечення і обслуговування споживачів, агрометеорологічних спостережень і робіт, збору, оброблення та передачі даних, ремонтів приміщень і споруд, використання автотранспорту;

·      Головного центру технічного обслуговування у складі трьох відділів і семи

Крім цього, до структури УкрГМЦ входять вісім самостійних відділів і п’ятьп'ять секторів у їх складі, Служба охорони праці та один самостійний сектор забезпечення діяльності адміністрації та зв’язківзв'язків з громадськістю.

Загальна чисельність працівників УкрГМЦ без підвідомчих гідрометеорологічних організацій складає -&nbsp;— 427 штатних одиниць.

гідрометеорологічних організацій становить -&nbsp;— 3864 штатні одиниці.

В цілому, чисельність структурних підрозділів Українського гідрометцентру разом з підвідомчими організаціями, складає -&nbsp;— 4291 штатну одиницю.

Український гідрометеорологічний центр здійснює міжнародне співробітництво за напрямками -&nbsp;— [[погода]], [[клімат]], [[гідрологія]], [[водні ресурси]] і відповідних питань стану [[Навколишнє природне середовище|навколишнього природного середовища]].

* в межах спільних кордонів, річкових басейнів з країнами близького зарубіжжя (Російська Федерація, Республіка Молдова, Республіка Білорусь) співробітництво регламентується двосторонніми угодами між гідрометслужбами та програмами обміну даними, а з країнами далекого зарубіжжя (Словацькою Республікою, Угорщиною, Румунією, Польською Республікою і Молдовою) співробітництво здійснюється в рамках двосторонніх міжурядових Угод, згідно розроблених і затверджених Уповноваженими Урядів Регламентів. В рамках міжурядових Угод створені робочі групи з гідрометеорології, в роботі яких активну участь беруть представники Українського гідрометцентру.  Спеціалісти Українського гідрометцентру брали участь в якості експертів у цілому ряді міжнародних проектів, пов’язанихпов'язаних з удосконаленням служби гідрологічного моніторингу і прогнозування, а саме –&nbsp;— Спільному проекті Україна -&nbsp;— НАТО “З"З готовності та реагування на паводки у Карпатському регіоні, Міжнародному дансько-словацько-українському проекті по басейнах річок Уж, Латориця, Бодрог, українсько-шведському проекті “Управління«Управління водними ресурсами Каховського водосховища і Нижнього Дніпра”Дніпра». Співробітники центру, як експерти, підвищували свою кваліфікацію на учбових курсах в Німеччині, Швеції, Югославії, Ізраїлі, Росії, Франції, Чехії, Бельгії.  

 Україна з 1948 року є членом Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО). ВМО -&nbsp;— це міжурядова організація, до складу якої входять 185 країн-членів та 6 територій. [[Всесвітня метеорологічна організація|ВМО]] координує діяльність країн-членів з проведення спостережень і обміну інформацією про погоду, водні ресурси і клімат відповідно до погоджених на міжнародному рівні стандартів; науково-дослідну роботу в національному, міжнародному і глобальному масштабах і підготовку професійних співробітників міжнародного визнаного рівня. ВМО також сприяє розвитку обслуговування, спрямованого на підвищення добробуту і безпеки окремих груп людей, держав і всього людства.

* роботі Конституційних органів ВМО та інших найважливіших заходах ВМО -&nbsp;— Конгресах (раз на 4 роки), сесіях регіональних асоціацій (раз на 2 роки).

З метою координації, дій між Українською стороною та ВМО Указом Президента України від 23 лютого 2012 року № &nbsp;148 Постійним Представником України у [[Всесвітня метеорологічна організація|Всесвітній метеорологічній організації]] було офіційно призначено директора Українського гідрометцентру Миколу Івановича Кульбіду, який бере безпосередню участь у роботі міжнародних  гідрометеорологічних організацій по лінії ВМО, сесіях та конгресах ВМО.

== Примітки ==
{{reflist}}

* [http://meteo.gov.ua/ Офіційна сторінка українського гідрометеоцентру.]

* [http://noos.com.ua/ua/post/2702 Історія відомчих музеїв української гідрометеослужби.]