Койсанські мови: відмінності між версіями

|name = Койсанські мови

|altname = Khoesaan

|acceptance = obsolete

|region = пустеля [[Калахарі]], центральна [[Танзанія]]

|familycolor= Khoisan

|family = (term of convenience)

|child1 = [[Khoe languages|Kwadi–KhoeКваді-кхое]]

|child2 = [[Kx'a languages|Kx'aКха]]

|child3 = [[Tuu languages|TuuТуу]]

|child4 = [[Sandawe language|SandaweСандаве]]

|child5 = [[Мова хадза|хадза]]

|iso2 = khi

|iso5 = khi

|glotto = none

'''Койсанські мови''' (від [[нама]] ''khoi'' «людина» і ''san'' «бушмен») — умовна назва [[Корінні народи|автохтонних]], не [[Мови банту|банту]], мов півдня [[Африка|Африки]] і двох [[ізольовані мови|ізольованих мов]] [[Танзанія|Танзанії]] ([[Сандаве (мова)|Сандавесандаве]] і [[Хадза (мова)|хадза]]). Найхарактернішою їх рисою є використання [[Клацаючі приголосні| клацаючих приголосних]] (Кліксаклікса) як повноцінних фонем, що не зустрічається більше ніде в світі, крім кількох сусідніх мов банту, [[кушитські мови | кушитської]] мови [[Дахаудахау]] і ритуальної [[австралійські мови|австралійської]] мови [[Даміндамін]].

Досить довго койсанські мови у відповідності до народів, які на них говорять, ділилися на [[бушмени|бушменські]] і [[готтентоти|готтентоттськіготтентотські]] мови. Різкої різниці в способі життя цих народів, яка підкріплюється деякими типологічними характеристиками (наявність іменний категорії роду у готтентотів), було достатньо, щоб не помічати між цими мовами нічого спільного. Більше того, готтентотсбкіготтентотські мови намагалися об'єднати з іншими «[[Рід (граматика)|гендерними]]» мовами Африки (в рамках [[Афразійські мови|хамітської гіпотези]]).

[[Файл: African_language_families_ru.svg | thumb | 300px | Поширення мовних сімей і деяких найбільших мов на території Африки]]

Сам термін «койсан» ([[нама (мова)|нама]] ''khoi'' «людина» і ''san'' «бушмен») був запропонований в [[1928]] у етнографом Л. Шульце для позначення загального [[раси|расового]] типу цих народів. Лише в [[1963]] у [[Грінберг, Джозеф Грінберг| Грінберг]] пов'язав з цим терміном запропоновану ним раніше [[макросім'ї я| макросім'ю]] (яку він сам спочатку називав «Click languages») [<ref>Greenberg 1950; 1 963]</ref>. Як обгрунтуванняобґрунтування цієї гіпотези Грінберг вказав на деякі типологічні подібності та лексичні паралелі, а головне&nbsp;— на наявність в цих мовах клацають приголосних (кліків).

Свою макросім'ю Грінберг розділив на хадза, Сандавесандаве та Південнопівденно-Африканськоїафрикансько-койсанськихкойсанські (ЮАКПАК), а останні на північну, південну і центральні гілки. Доказ спорідненості ЮАКПАК з двома ізолятами виглядає зараз досить проблематичним, спорідненість мов усередині кожної з трьох гілок (за винятком ізоляту Квадікваді) ні в кого не викликає сумнівів. Найактуальнішим за останні півстоліття залишалося питання споріднені між цими трьома гілками.

У дослідженні [[Старостін Георгій Сергійович|С.&nbsp;Г.&nbsp;Старостіна]] [<ref>Starostin 2003], в якій</ref> підтверджується спорідненість всередині трьох класичних гілок (з включенням мови ч'оан вдо північно-койсанських мов), по-друге, постулюється і обгрунтовуєтьсяобґрунтовується спорідненість північно- і південнокойсанських мов (див . сім'я жу-к'ві), по-третє, обгрунтовуєтьсяобґрунтовується можливість спорідненості мов жу-к'ві і центрально-койсанських, більш віддаленого, ніж, скажімо, для мов індоєвропейської сім'ї, але все ж досяжного (койсанськихкойсанська макросім'я). Правда, не всі фахівці з койсанських мов приймають цю реконструкцію.

Однак у монографії 2013 Г.&nbsp;С.&nbsp;Старостін прийшов до висновків, що по лексикостатистичнимлексикостатистичних данимданих (аналіз 50-словногослівного списку базової лексики) з вірогідністю можна говорити лише про спорідненість ву рамках окремих груп койсанських мов: групи жу-ǂхоанхоан; південнокойсанської групи; групи кхой-Квадікваді (тобто центральнокойсанскіхцентральнокойсанських мов з додаванням мови Квадікваді); мови [[Хадза (мова) | хадза]] і [[Сандаве (мова) | Сандавесандаве]] класифікуються окремо. Сходження ж між цими групами незначні (не перевищують 10-12% 50-словногослівного списку) і вказують на відсутність скількибудь-небудьякої близької спорідненості і необхідність подальших досліджень для демонстрації далекогодалекої спорідненості<ref> Старостін Г.&nbsp;С.&nbsp;Мови Африки. Т. 1: Методологія. Койсанських мови. М., 2013. С. 472–473 </ref>.

Нині відомі койсанськихкойсанські мови діляться на 3 сім'ї (дві з яких, можливо, об'єднуються в одну) і 3 ізольованихізольовані мови<ref> Класифікація і назви дано за статтею Громової (2009). </ref>. Для зручності після назв мов наведено їх англійські відповідностівідповідники.

* Гілка '''[[кхойкхой]]''' ([[готтентоти | готтентотські]])&nbsp;— народи нама, хайл'ом і [[дамара]]

*** Мова [[нама (мова) | нама]] (Nama, Khoekhoegowab)&nbsp;— найбільша з койсанських мов: 234 тис. чол. в [[Намібія | Намібії]] і [[ПАР]]

*** Капський кхойкхой (Cape Khoekhoe)&nbsp;— майже вимерла мова південного заходу ПАР, збереглися два прислівникидіалекти&nbsp;— [[к'хірікхірі]] ([[гріква]]) і [[к'ора]], меншменше 100 чол.

* Гілка '''[[чу-кхве]]''' (калахарська, центрально-бушменська; Tshu-Khwe)&nbsp;— [[Ботсвана]], Намібія (45 тис.): Північнийпівнічний схід пустелі Калахарі

** [[Мови кхое | група кхое]] (11 тис.)

*** Мова л'ані-Бугу (|| Ani-Buga) (4 тис.)

*** Мова [[л'гана-ц'гві]] (|| Gana- | Gui) (4,5 тис.)

** ВосточнокхойскаяСхіднокхойська група (15,35 тис.)

* Гілка '''[[Мови жу | жу]]''' (к'хунг; Ju)&nbsp;— на південному сході Анголи, півночі Намібії і заході Ботсвани (45 тис.)

** Мова [[південно-східний к'хунг]] (ju | 'hoan) (25-30 тис.)&nbsp;— Ву тому числі прислівникидіалекти жуц'оан і л'хаул'е

** [[Васекела-бушменськи]]й мова (Секела;! 'O-! Khung) (61,3 тис.)&nbsp;— Захід [[Смуга Капріві | смуги Капріві]]

** Мову [[ч'кхао-л'ае]] (ч'кхаул'ейн; ǂKx'ao-ǁ'ae, ǂKx'auǁ'ein) (7 тис.)&nbsp;— Ву Ботсвані та Намібії

** (†) старохайл'омскій мова (Old Hai || om)&nbsp;— мова групи [[хайл'ом]], нині говорять на особливому прислівникудіалекті мови нама

** (†) овамбо-бушменський мова (кеди-чвагга; Kedi-Chwagga)&nbsp;— перейшли на яз.мову овамбо ([[Мови банту | банту]])

* Моногруппа '''ч'оан''' (ǂHoã)&nbsp;— на півдні центральної Ботсвани (200 чол.),. Іноді вважається ізолятом

** Мова [[нц'у]] (N | u)&nbsp;— єдинийєдина живийжива мовумова цієї групи (бл. 8 чол. Мовцівмовців); вкл. ч'хомані (ǂKhomani) і л'н-к'е (|| Ng-! ke)

** Мова ц'ауні-Хатія (†; | 'Auni-Xatia)

** Мова [[ц'хамцхам]] (†; | Xam)

** Мова [[сіро (мова) | сіро]] (†; Seroa)

* Мова '''[[Кваді (мова) | Квадікваді]]'''&nbsp;— вимерлийвимерла (в [[XX століття]] е), ізолят південного заходу [[Ангола | Анголи]]

* Мова '''[[Сандаве (мова) | Сандавесандаве]]'''&nbsp;— ізольована мова [[Танзанія | Танзанії]] (40 тис.)

* Мова '''[[Хадза (мова) | хадза]]'''&nbsp;— ізольована мова Танзанії (800 чол.)

Останні дві мови поширені далеко на північному сході, в Танзанії, і з койсанських мов їх зближують лише тому, що в них є Кліксаклікса і вони не входять ні в яку іншу відому сім'ю.

== ЛітератураДжерела ==