Гастон Ейскенс: відмінності між версіями

| наступник_2 = [[ТеодорТео Лефевр]]

'''Гастон Франсуа Марі, віконт Ейскенс''' ({{lang-nl|Gaston Eyskens (Gaston François Marie)}}; 1 квітня 1905  — 3 січня 1988)  — [[Бельгія|бельгійський]] політик, тричі прем'єр-міністр Бельгії  — у 1949–1950, 1958–1961 та 1968–1973 роках. Член [[Католицька партія Бельгії|Католицького блоку]], після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]  — [[Соціально-християнська партія Бельгії|Соціально-християнської партії]], а після її розколу у 1968–1972 роках  — [[Християнські демократи і фламандці|Християнської народної партії]].

Закінчив [[Левенський католицький університет]] і [[Колумбійський університет]] зі ступенем магістра. З [[1931]] року  — професор у Левені; згодом став деканом економічного факультету. Пізніше його було визнано доктором [[honoris causa]] Колумбійським, [[Кельнський університет|Кельнським університетом]] та [[Єврейський університет|Єврейським університетом Єрусалима]].

[[1939]] року був обраний до Палати представників від Католицького блоку. У 1945 та 1947–1949 роках був міністром фінансів, 1950 року  — міністром економіки. У 1947–1949 роках  — віце-прем'єром.

11 серпня 1949 року сформував свій перший уряд, який також став першим кабінетом, який очолив член Соціально-християнської партії. Однак уже 8 червня 1950 року вийшов у відставку. Вдруге Ейскенс став прем'єр-міністром [[1958]] року, і його кабінет працював майже три роки, вийшовши у відставку 25 квітня 1961 року після серії крупних страйків. Після кризи, пов'язаної з розділенням його alma-mater, Левенського католицького університету, 17 червня 1968 року Ейскенс очолив уряд втретє та вийшов у відставку 26 січня 1973 року. Цей кабінет став останнім, який очолював представник Соціально-християнської партії  — невдовзі вона розпалась на валлонську і фламандську. Ейскенс став членом фламандської Християнської народної партії, що нині відома під назвою «[[Християнські демократи і фламандці]]».