Франц Ніссль: відмінності між версіями

Відомий своїм методом забарвлення [[нервові волокон|нервових волокон]] (<tt>[[метод Нісля]]</tt>), винайдений ним іще у студентські роки, та відкритою ним хроматофільною субстанцією в тілі та дентритах[[дендрит]]ах нейронів (<tt>[[субстанція Нісля]]</tt>).

Здобув відомість вивченням мозкової речовини, будови нейронів[[нейрон]]ів, змін глії, елементів крові[[кров]]і та кровеносних[[кровоносні судини|кровоносних судин]]. Головна заслуга Ф.&nbsp;Нісля -&nbsp;— співвідношення фактів будови та морфологічних змін із нервовою та [[психіатрія|психіатричною]] [[патологія|патологією]].

Ввів [[пункція|пункцію]] спиного[[спинний мозок|спинного мозку]], винайдену [[Квінке]], в широкий обіг клініцистів[[клініцист]]ів, за що отримав прізвисько {{lang-la|Punctator Maximus}}.

На прикінціНаприкінці XIX сторіччя був особистим лікарем баварського короля Ото[[Отто]]. З [[1904]] р.— [[професор]] Гайдельбергського[[Гейдельберзький університет|Гейдельберзького університету]] і директор кафедри. В роки Першої світової війни начальник великого військоговійськового шпиталя[[шпиталь|шпиталю]]. З [[1918 р.]] працював у Мюнхені[[Мюнхен]]і.

Найближчий друг та співавтор [[Альцгаймер Алоїз|Алоїза АльцгеймераАльцгаймера]].

Франць Нісль мав чаруюче почуття гумору. Дуже любив сучасну йому музику.