Радянський партизанський рух на території України у часи Другої світової війни: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітка: перше редагування
Basio (обговорення | внесок)
м Відкинуто редагування Віталій17 до зробленого Олеґ
Рядок 36:
За наказом Українського штабу партизанського руху (УШПР) загони [[Ковпак Сидір Артемович|С. Ковпака]] і [[Сабуров Олександр Миколайович|О. Сабурова]] з жовтня [[1942]] до березня [[1943]] пройшли рейдом північчю України. Вони проходили переважно територією слабо зайнятою німцями, через що збройних сутичок було мало.
 
У травні-жовтні [[1943]] загін Ковпака здійснив відомий рейд по Україні з [[Путивль|Путивля]] через [[Волинь]] у [[Карпати]] із завданням «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за [[Дніпро]], а також для створення політичного і психологічного ефекту на [[Волинь|Волині]] і в [[Галичина|Галичині]], де [[Боротьба УПА проти німецьких окупантів|бої з німецькою армією]] вели загони [[УПА]]. Загони [[УПА]] спочатку пропускали радянських партизан на західноукраїнські землі в надії, що ті чинитимуть опір німецькій армії. Проте бійці загону Ковпака активно проявляли себе не в боях з німецькими каральними загонами, а в акціях мародерства та знищення антирадянсько налаштованого місцевого населення<ref name="газета"/>.
 
[[1 серпня]] [[1943]] під [[Делятин]]ом німці розбили загін Ковпака (в бою коло села [[Заріччя]] загинув комісар загону генерал О. Руднєв). З метою захистити рідні терени і мирне населення від розбою та мародерства радянських партизан, [[УПА]] знищувало розпорошені після розгрому малі рештки загону Ковпака. За Армстронґом, з 3500 ковпаківців залишилося ледве 500. Проте рейд Ковпака мав психологічний успіх, бо створив хаос у [[Галичина|Галичині]] восени [[1943]] й [[Пропаганда в СРСР|радянська пропаганда]] чудово використовувала це для підняття бойового духу в [[Червона Армія|Червоній Армії]] й для культивації віри в її перемогу серед населення на окупованих німцями територіях.
[[1 серпня]] [[1943]] під [[Делятин]]ом німці розбили загін Ковпака (в бою коло села [[Заріччя]] загинув комісар загону генерал О. Руднєв).
 
Рештки ковпаківців увійшли до складу [[Перша українська партизанська дивізія|Першої української партизанської дивізії]] під командуванням [[Петро Петрович Вершигора|П. Вершигори]], яка з кінця січня до липня [[1944]] пройшла рейдом з Волині (каральні операції проти мирного населення та бої з [[УПА]]), через північно-західну [[Галичина|Галичину]], [[Холмщина|Холмщину]], [[Підляшшя]] та [[Білорусь]].
Рядок 46:
Український штаб проіснував до [[1 червня]] [[1945]]; в кінці війни він керував радянськими партизанами у [[Польща|Польщі]] і [[Словаччина|Словаччині]]. Важливі партизанські рейди в Україні в [[1944]] (крім згаданого П. Вершигори) здійснили загони: [[Артюхов Іван Олександрович|І. Артюхова]], В. Шангіна, М. Шукаєва (осів у галицьких Карпатах, де зазнав поразки у боях з [[УПА]], згодом подався у Словаччину).
 
Значну роль радянські партизани відіграли в боротьбі проти [[ОУН|українського бандерівськихбандерівського руху]], збирали відомості про свідомих бандукраїнців, створювали різні провокації, ліквідували низку зрадниківукраїнських патріотів. Щодо [[УПА|Української повстанської армії]] радянські партизани зайняли також позицію активної боротьби відповідно до своїх переконань та загальної політики [[КПРС|комуністичної партії]], спрямованої на придушення банднаціонально-формуваньвизвольних рухів на теренах [[СРСР]] та [[Східна Європа|Східної Європи]]. З цією метою від 1942 в кожному загоні партизан існував Особливий відділ [[НКВС]], пізніше [[СМЕРШ|«СМЕРШу»]].
 
== «Альтернативні» радянські партизани ==