Перекладний словник: відмінності між версіями

'''Перекладний словник''' –&nbsp;— словник, у якому до реєстрових слів однієї мови даються відповідники іншою мовою, тобто заголовні слова вихідної мови перекладаються лексичними засобами другої мови. Перекладні словники поділяються на загальномовні, або філологічні, та спеціальні (термінологічні словники). Крім двомовних, є багатомовні перекладні словники <ref>Паламарчук Л. &nbsp;С. &nbsp;Перекладний словник // В кн.: Українська мова: Енциклопедія/ Редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), М. &nbsp;П. &nbsp;Зяблюк та ін. &nbsp;— 2-ге вид., випр. і доп. &nbsp;— К.: Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. &nbsp;П. &nbsp;Бажана, 2004. –&nbsp;— С. 465. </ref>.

[[Римська імперія|Римський імператор]] [[Клавдій]] (10 р. до н. &nbsp;е. –&nbsp;— 54 р. н. &nbsp;е.) був ініціатором укладання одного з перших двомовних словників –&nbsp;— [[Етруски|етрусько]]-[[Латини|латинського]] [[словник]]а –&nbsp;— який не зберігся до нашого часу.

В Україні перші двомовні, перекладні словники з’явилисяз'явилися у другій половині XVI &nbsp;ст. Це були словники, у яких церковнослов’янськіцерковнослов'янські слова передавали «простою мовою». До таких словників можна віднести словник невідомого автора «Лексисъ съ толкованієм мовъ просто», який пізніше використав [[Лаврентій Зизаній]] при укладенні словника «Лексис, Сирчь Речеїна, Въкратъц събран(ъ)ны и из слове(н)скаго язика на просты(й) рускі(й) діале(к)тъ истол(ъ) кованы» ([[Вільно]], [[1596]]). У словнику українською мовою розтлумачено 1061 слово. Є такі тлумачення, що мають енциклопедичний характер<ref>Гриценко Т. &nbsp;Б. &nbsp;Українська мова за професійним спрямуванням. Навч. посіб. –&nbsp;— К.: Центр учбової літератури, 2010. –&nbsp;— 624 с. –&nbsp;— С. 119.</ref>.

У наш час існують перекладні словники, у яких взаємно перекладаються слова найрізноманітніших мов.

* Паламарчук Л. &nbsp;С. &nbsp;Перекладний словник // В кн.: Українська мова: Енциклопедія/ Редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), М. &nbsp;П. &nbsp;Зяблюк та ін. &nbsp;— 2-ге вид., випр. і доп. &nbsp;— К.: Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. &nbsp;П. &nbsp;Бажана, 2004. –&nbsp;— С. 465 – 466465–466.

* Головащук С. &nbsp;І. &nbsp;Перекладні словники і принципи їх укладання (на лексичному матеріалі російської та української мов) / АН УРСР; Ін-т мовознавства ім. О. &nbsp;О. &nbsp;Потебні. &nbsp;— К.: Наукова думка, 1976. &nbsp;— 247 с.