Колодін Іван Федорович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Архітектор
Іван Федорович Колодін ({{lang-ru|Иван Фёдорович Колодин}}, [[16 березня]] [[1788]], [[Санкт-Петербург]]? — Після [[1838]], [[Крим]]?) — вихованець і учень архітектора [[Вороніхин Андрій Никифорович|А. Н. Вороніхіна]] і його наступник на посту архітектора [[Казанський собор|Казанського собору]].
|зображення =
|розмір =
|підпис зображення =
|ім'я = Іван Федорович Колодін
|справжнє ім'я = Иван Фёдорович Колодин
|дата народження = [[16 березня]] [[1788]]
|місце народження = [[Санкт-Петербург]]
|дата смерті = [[1838]]
|місце смерті =
|навчався =
|працював у містах = Бахчисарай, Санкт-Петербург, Сімферополь
|стиль = [[класицизм]], [[ампір]]
|найважливіші споруди =
|містобудівні проекти =
|реставрація пам'яток =
|нереалізовані проекти =
|наукові праці =
|нагороди ={{Орден Святої Анни 4 ступеня}}
|підпис =
|Commons =
}}
'''Іван Федорович Колодін''' ({{lang-ru|Иван Фёдорович Колодин}}, [[16 березня]] [[1788]], [[Санкт-Петербург]]? — Після [[1838]], [[Крим]]?) — вихованець і учень архітектора [[Вороніхин Андрій Никифорович|А. Н. Вороніхіна]] і його наступник на посту архітектора [[Казанський собор|Казанського собору]].
 
== Біографія ==
Незаконнонароджений син колишньої кріпосної Пелагеї Колодіної і якогось Штикова. У 1800 вступив до [[Імператорська академія мистецтв|Імператорської академії мистецтв]] за рекомендацією і на кошти Андрія Вороніхіна. У 1809 році зайняв місце архітекторського помічника в Комісії з побудови Казанського собору з чином 14 класу. Після смерті Вороніхіна із 1814 до 1818 займався «приведенням у ясність» рахунків Комісії в якості архітектора. У 1813 в Будівельному комітеті Міністерства внутрішніх справ отримав посаду кам'яного майстра. До 1820, залишаючись формально на посаді, займався приватними роботами для Строганових та їхніх родичів Апраксин в Санкт-Петербурзі і його околицях. З 1820 року відряджений на південь імперії, зокрема, до [[Крим]]у для проведення різних робіт, наприклад, ремонту палацу в [[Бахчисарай|Бахчисараї]]. З цього часу жив у Криму. У 1822 році став кавалером [[Орден Св. Анни|ордена св. Анни]] 3 класу. До 1832 одружений не був. Остання згадка у 1838 році як другоїпро другого [[Перший архітектор Південного берега Криму|архітектора Південного берега Криму]], помічника швейцарського архітектора [[Ешліман Карл Іванович|Карла Ешлімана]]. Колодіна супроводжував Яків Колодін, судячи з усього, рідний брат, що також служив у Будівельному комітеті, а потім опинився в Криму<ref>Ерохина И. П., Кузнецов С. О. Шансы архитектора Ивана Колодина // Андрей Никифорович Воронихин. Мастер, эпоха, творческое наследие. Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 250-летию архитектора А. Н. Воронихина (1759—1814). СПб, 2010. С.247-258.</ref>.
 
== Творчість ==