Наклеп: відмінності між версіями

Наклеп - юридичний термін на позначення певного виду протиправної дії. В Кримінальному кодексі України 1960 р. Н. визначався як поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу (ст. 125, див. також Постанову ПВСУ № 7 від 28.09.90 р. [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0007700-90]).

Після втрати чинності КК 1960 р. (замінено на КК України 2001 р.) з кримінального законодавства України такий склад злочину як Н. зник, оскільки не був включений в новий КК. Проте сам термін Н. зберігся в інших законодавчих актах, зокрема в ЗУ "Про інформацію" (визначення поняття оціночного судження) і у Конституції України (ч. 2 ст. 80).

В контексті Н. під поширенням відомостей маються на увазі різні способи передачі інформації, в т.ч. через ЗМІ, мережу Інтернет, за умови її отримання принаймні 1 особою. Не є Н. повідомлення неправдивих відомостей виключно особі, якої вони стосуються. Завідомо неправдивими (стосується переважно кримінального контексту Н.) вважаються відомості, неправдивість яких є очевидною для їх поширювача.

В кримінальному законодавстві України Н. був умисним злочином приватного обвинувачення (крім кваліфікованого Н.: Н. у друк. або ін. способом розмноженому творі, в анонім. листі, а так само вчинений особою, раніше судимою за Н. - ч. 2 ст. 125 КК; Н., поєднаний з обвинуваченням у вчиненні державного або ін. тяжкого злоч. - ч. 3 ст. 125 КК).

Після введення в дію нового КК України було кілька спроб народних депутатів України повернути в КК склад злочину Н., але всі вони виявилися невдалими [http://www.mediapravo.info/news/2008/02/25/742.html], [http://telekritika.kiev.ua/news/146/0/20532/partija_regioniv_vidklikala_zakonoproekt_%D1%89o_peredbachae_kriminalnu_vidpovidalnis/]. Парламентська асамблея Ради Європи позитивно оцінює декриміналізацію Н. [http://assembly.coe.int/Main.asp?link=/Documents/AdoptedText/ta07/ERES1577.htm]