Жан-Антуан Гудон: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) |
StarDeg (обговорення | внесок) |
||
Рядок 38:
Повернувся в Париж. Розрахунки мати замови на монументальну скульптру, що добре оплачувалась, не виправдались. І скульптор створить обмаль монументів впродовж свого життя. Він звернувся до створення скульптурних портретів, почав виставляти роботи в Паризькому Салоні. Але реалістичне мистецтво Гудона, не схильного робити [[комплімент]]и, не мало попиту через спротив вельмож. Особливо негативно ставилися до скульптора королівські посадовці, Гудон не став модним скульптором. Розпочалися роки активних пошуків замов самим скульптором у самій Франції та за її межами. Серед його іноземних замовників — володар маленького Кобург-Готського герцогства у Німеччині, а згодом російська імператриця [[Катерина ІІ]], що дала декілька замов через своїх паризьких агентів.
Серед найцікавіших завдань — замова на створення монументу Джорджу Вашингтону від мешканців штату Вірджинія. Скульптор перетнув [[Атлантичний океан]], аби деякий час попрацювати в садибі генерала [[
[[Файл:Comtesse de Sabran.jpg|міні|праворуч|200пкс|Графиня де Сабран]]
За власною ініціативою скульптор створив декілька портретів [[енциклопедист]]ів, тогочасних володарів думок (Портрет [[Дені Дідро]], погруддя, [[теракота]], 1771, Лувр та ін.). По смерті Жан-Жака Руссо саме Гудон зняв посмертну маску письменника, на основі якої створив декілька погрудь популярної особи. Він застав живим важко хворого [[Вольтер]]а і умовив того дати йому декілька сеансів.
| |||