Запорожець Сак Якович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м заміна параметру в шаблоні, replaced: | віросповідування → | конфесія за допомогою AWB |
Fessor (обговорення | внесок) правопис |
||
Рядок 55:
Історія села [[Запоріжжя (Бобровицький район)]] на Чернігівщині загадкова і розпочинається після заснування Української Народної Республіки та створення Петрівської Економії. В ті часи родини сусідньої козацької Петрівки мали великі земельні угіддя навколо стану Загорож, що виник у X ст. як пункт зупинки княжих гінців «повозу» Київської Русі між столицею і містами Чернігово-Сіверщини. Віддаленість угідь від Петрівки на відстані десяти кілометрів створювала незручності. Молоді петрівчане в 1918-1923 роках часто лишались на довго в стані Загорож для обробітку ланів, охорони і збору урожаю. То ж об’єктивні обставини підштовхнули їх тут укорінитись. Останні толоки відбулися у 1924 році. Хутір протягся на кілометр налічуючи 5 планок , 73 будинками і чотиристами мешканцями.
Хутірське відділення Петрівської економії очолив Запорожець Сак Якович,
Пізніше, доля Сака Запорожця склалась трагічно. Він в 1937 році був замордований представниками НКВС за відмову створення колгоспу. Загинули ще два керівники Петрівської економії. У господі Сака Яковича було реквізовано двоє коней, четверо волів, три корови, два плуги, дві борони, грабарка, косарка, два комплекти упряжі та націоналізовані дві комори і сім гектарів землі. Колгосп «Зоря» привласненим майном збагативсь, але проіснував тільки півстоліття. За той час хутір Запоріжжя отримав статус села. Після ліквідації колгоспу в дев’яностих роках минулого століття привласнене майно і землю спадкоємцям Запорожця не перевернули. Син
У багатьох сучасних індійських іменах існує компонент шак. Так ім’я Шакра означає могутній Бог Ра. Саме з древньої Сіндики-Кіммерії походять імена Сакта, Далсак, Райсак і, навіть, назва кримського міста Саки. Із роду саків походить Сідогарта, наречений Буддою. Його ще називали „мудрець Саків”. У кіммерійському імені Госак Го – означає бик, а сак – дужий, тобто богатир і уособлює чоловічу мужність і силу. Сіверщина – праматір богатирів. Ряд її сіл мають співзвучну назву. Відомий перекладач „Махабгарати” Борис Смирнов (1861-1967 рр.) уродженець с. Козляничі на Чернігівщині, зазначив, що назва міста [[Чернігів]] означає „Чорний Тур”, а кіммерійський [[Тмутаракань]] – двійник назви Чернігова на мові Синдики. В I тисячолітті до Р.Х. в часи Трипільської культури Сіверщина і Кіммерія мала тісні зв’язки, тотожність в назвах і етнічну спорідненість. Саме Чернігово-Сіверські князі володіли престолом Тмутаракані – землі пращурів і прадідівських святинь. Навіть імення сіверійці, кіммерійці і сумерійці збудовані із двох слів, що характерно українській писемності. Друга частина слова – ерійці, це арійці, відносить до належності нашого етносу, а перша означає соціальну приналежність родоводу: кімм – кінь, тобто кінні воїни; сів – сіяти, не що інше, як сіячі; су – вода, звичайно, що корабельники.
А ось прізвище Запорожець говорить саме за себе. Воно пов’язане з героїчним минулим нашого народу і гарно звучить у назві села.
|