Аксіоматика теорії множин: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7:
Найвідомішою з таких систем є [[Теорія множин Цермело-Френкеля|система аксіом Цермело-Френкеля]] (ZF-система), яка накладає певні обмеження на принцип згортання, пропонуючи натомість низку спеціальних аксіом. В цій системі аксіом окремо виділяється [[аксіома вибору]], відношення до якої в математичному співтоваристві є суперечливим. Аксіоматика Цермело-Френкеля з аксіомою вибору називається ZFC-системою.
 
ZF-аксіоми були сформульовані в сучасному стані [[Туралф Скулем|Торальфом Сколемом]] в 1922 році, і є розвитком системи аксіом [[АдольфАбрахам Френкель|Адольфа Френкеля]], яка в свою чергу базувалась на системі аксіом, сформульованій [[Цермело Ернест|Ернестом Цермело]].
 
Існують й альтернативні аксіоматики для побудови теорії множин, серед яких можна виділити аксіоматику Ноймана-Бернайса-Геделя, яка вводить поняття «класу» як множини, яка не може належати іншим множинам, таким чином вирішуючи проблеми «наївної» теорії. Серед інших слід відзначити також аксіоматику Рассела-Вайтгеда та NF-аксіоматику Квайна.