Львівський Боян: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''«Львівський Боян»''' -- — хорове товариство, засноване у Львові 1891  р., діяло до 1939  р. (заборонене радянською владою), згодом були спроби відродити товариство під час [[Друга світова війна|Другої Світової війни]].
 
== Історія створення ==
Хорове товариства «Львівський Боян» було зареєстроване Галицьким Намісництвом у Львові 24 грудня 1890 &nbsp;р. на підставі статуту<ref>{{Cite book|title = Шлях до Музичної Академії Львові у 2 т., т. 1, Львів, 2003|last = Мазепа Лєшек|first = Мазепа Тереза|year = |publisher = |location = |pages = 71-73|language = |isbn = }}</ref>. Ініціаторами утворення товариства стали [[Вахнянин Анатоль Климович|Анатоль Вахнянин]], [[Шухевич Герміна Максимівна|Герміна Шухевич]], [[Барвінська Євгенія Максимівна|Євгенія Барвінська]], [[Микола Нагірний]], [[Бажанська-Озаркевич Ольга-Олександра Порфирівна|Ольга Бажанська-Озаркевич]], [[Федак Степан|Степан Федак]], [[Колесса Олександр Михайлович|Олександр Колесса]], [[Озаркевич Лонгин|Лонгин Озаркевич]], [[Шухевич Володимир Осипович|Володимир Шухевич]]. Установчі збори «Львівського Бояна» відбулися 25 січня 1891 &nbsp;р., саме цю дату традиційно розглядають як початок діяльності новоствореної організації. На установчих зборах було обрано оргкомітет, до якладу якого увійшли [[Шухевич Володимир Осипович|Володимир Шухевич]], [[Вахнянин Анатоль Климович|Анатоль Вахнянин]], [[Федак Степан|Степан Федак]], [[Барвінська Євгенія Максимівна|Євгенія Барвінська]]. Заснування товариства стало кульмінацією зусиль кількох поколінь українських діячів ХІХ &nbsp;ст. у напрямі розвитку музичної культури (попередньо у Галичині вже функціонували церковні хори, хори культурно-просвітніх товариств і шкіл, хорове товариство [[Торбан (товариство)|«Торбан»]]). Ця подія спричинила заснування філій товариства [[Боян (товариство)|«Боян»]] у менших містах Галичини і Буковини –-&nbsp;— процес, який найактивніше тривав протягом останньої декади ХІХ –-&nbsp;— початку ХХ ст.
 
В історії дільності хорового товариства «Львівський Боян» С. Людкевич<ref>{{Cite book|title = Дослідження, статті, рецензії, виступи у 2 т, т. 2, Львів, 2000|last = Людкевич|first = Станіслав|year = |publisher = |location = |pages = 379-384|language = |isbn = }}</ref> виділив кілька етапів:
 
'''І етап&nbsp;— -- 1891--1904 1891–1904&nbsp;рр.''', перших 15 років діяльності до заснування Вищого Музичного Інституту імені [[Лисенко Микола Віталійович|Миколи Лисенка]] та чоловічого хору «Бандурист», який згодом відокремився у самостійне товариство.
 
'''ІІ етап&nbsp;— -- 1904--1914 1904–1914&nbsp;рр.''', відмежований початком [[Перша світова війна|Першої Світової війни]], окупація Львова російськими військами в 1914/1915 &nbsp;р. призупинила діяльність «Львівського Бояна».
 
'''ІІІ етап&nbsp;— -- 1916--1939 1916–1939&nbsp;рр.,''' діяльність товариства у воєнні роки та в умовах міжвоєнної [[Польща|Польщі]].
 
Першим головою «Львівського Бояна» став [[Шухевич Володимир Осипович|Володимир Шухевич]], а диригентом --&nbsp;— [[Вахнянин Анатоль Климович|Анатоль Вахнянин]].
 
== Структура ==
На підставі статуту хорове товариства «Львівський Боян» складалося з почесних членів (іменованих загальними зборами товариства), дійсних (чинних) і допоміжних (тих, хто матеріально допомагав товариству) членів. Виділ (тобто правління) «Львівського Бояна» складався з голови товариства, його заступника, диригента і заступника диригента, секретар, касира і бібліотекарів. У товариство входив, передовсім, мішаний хор, в концертах часто самостійно виступала чоловіча група хору, на основі якої було організований хор «Бандурист», 1892 &nbsp;р. товариству було передано нотне видавництво о. Остапа Нижанківського «Бібліотека Музикальна», 1893 &nbsp;р. --&nbsp;— відкрито клас вокалу В. Богданського, 1894 &nbsp;р. у приміщені «Львівського Бояна» засновано музей, а 1897 &nbsp;р. почав діяльність музичний (інструментальний) гурток під керуванням Р. Ганінчака, в якому проводилося навчання гри на музичних інструментах --&nbsp;— скрипці, віолончелі, флейті, бандурі, контрабасі..
 
== Почесні члени ==
Рядок 37:
 
== Примітки ==
{{примітки}}
<references />
[[Категорія:Хорові колективи України]]
[[Категорія:Історія Львова]]