Кавказ: відмінності між версіями

[[Файл:Caucasus-political plregions map (ru).svgpng|thumb|350px400px|right|Сучасний політичний поділ Кавказу]]

УВ античності найвизначнішими державами Кавказу були [[Вірменська імперія]] та [[Кавказька Албанія]], на території сучасної Грузії існували [[Колхіда]] та [[Царство Іберія|Іберія]]. [[Чорноморське узбережжя Кавказу]] було колонізоване [[греки|греками]], які і почали вживатизастосовувати до регіону назву ''Καυκασος'', ймовірно запозичивши її з однієї з місцевих мов. Кавказ був добре представлений в античній культурі, з ним пов'язувалися міфи про [[Прометей (міфологія)|Прометея]] та [[Золоте руно]]. Частини Південного Кавказу включалися до складу провінцій [[Вірменія (римська провінція)|Вірменія]] та [[Каппадокія]] Римської імперії.

У перші століття нашої ери Кавказ перебуває під впливами перської [[Імперія Сассанідів|Імперії Сассанідів]] та Римської імперії. Тоді ж у регіон з Заходу починає проникати християнство, яке у IV–V століттях стає релігією у Вірменії, Грузії та Кавказькій Абланії. У VII столітті Південний Кавказ та [[Дагестан]] завойовують [[араби]], після чого у регіоні поширюється [[іслам]]. У XI–XII ст. Південний Кавказ завойовують [[сельджуки]], поклавши початок формуванню азербайджанського народу. У ХІІІ ст. на Кавказ приходять [[монголи]]. РозбитіНащадками нимимов розбитих монголами [[кипчаки]]кипчаків-[[половціполовців]] та [[аланиаланів]] пізніше утворюють народистають [[карачаївцікарачаїво-балкарська мова|карачаїво-балкарська]]в, [[балкарці]]в,кумицька [[Кумикимова|кумиківкумицька]] та [[Осетини|осетинівосетинська мова]] відповідно. У XV столітті над [[Терек]]ом зустрічаються кількасоттисячні війська хана Золотої Орди [[Тохтамиш]]а та чергового завойовника Кавказу [[Тамерлан]]а; поразка ординського війська призводить до подальшого розпаду держави.

Надалі країни Кавказу потрапляють під вплив Османської та [[Перська імперія|Перської імперій]],; тау зацей можливостіперіод кавказькі держави автономізуютьсястають їхніми васалами, та унезалежнюються за можливості. Після завоювання [[Казанське ханство|Казанського]] та [[Астраханське ханство|Астраханського ханств]] у XVI столітті [[Московія]] виходить на кордони Кавказу, а у XVII столітті, розбивши [[Ногайська орда|Ногайську орду]], у північнокавказькі степи зі сходу прибувають [[калмики]].

Завоювання [[Російська імперія|Російською імперією]] Кавказу розтяглося на кілька віків, і включило у себе декілька війн Росії з [[Російсько-турецькі війни|Туреччиною]], [[Російсько-перські війни|Персією]], місцевими державами та народами. До вже присутніх у регіонах [[Донські козаки|донських козаків]], Російська імперія додає [[Кубанські козаки|кубанське]] та [[Терські козаки|терське]] козацькі війська. У середині XIX століття, коли більша частина Південного Кавказу вже була включена до складу імперії, [[Велика Кавказька війна|на Північному чинився опір]]. У Дагестані під впливом [[мюридизм]]у (місцевої форми суфізму) на місці традиційних ханств виникла теократична держава [[Північно-Кавказький імамат]] під проводом [[Імам Шаміль|імама Шаміля]]. У [[Черкесія|Черкесії]] Росія застосувала методи повного знищення поселень [[адиги|адигів]], поступово звужуючи зайняту ними територію, що увійшло в історію під назвою [[геноцид черкеського народу]].

Під час розпаду Російської імперії на Кавказі утворилася низка держав ([[Республіка Горців Кавказу]], [[Закавказька Демократична Федеративна Республіка]] та ін.), які врешті решт були завойовані більшовиками. [[Радянська Росія]] поступилася новостворенійновоутвореній [[Турецька Республіка|Турецькій республіці]] прикордонними районами. Еміграція кавказьких держав утворила уряди у вигнанні, взявши участь у [[прометеїзм|прометейському русі]]. Під час [[Радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] нацистські війська дійшли до північного Кавказу; обидві сторони протистояння утворювали національні військові підрозділи, сформовані з народів Кавказу.

Під час Розпаду СРСР союзні республіки [[Грузія]], [[Вірменія]] та [[Азербайджан]] отримали незалежність. Спроби унезалежнитись або створити свої автономії здійснилиздійснила також і низка інших народів та етнічних груп. Це призвело до виникнення невизнаних держав [[Чеченська Республіка Ічкерія]], [[Південна Осетія]], [[Абхазія]], [[Нагірно-Карабаська Республіка]] та декількох війн і етнічних конфліктів на Кавказі, які не були розв'язані, і зараз перебувають у замороженому стані. На Північному Кавказі спостерігається етнічна напруженість та протистояння традиційного ісламу з [[салафізм]]ом, радикальний напрямок якого [[Кавказький емірат|веде збройну боротьбу]]. За підрахунками видання «Кавказский Узел», у 2012–2014 роках у цьому конфлікті щороку гинуло кількасот людей.

Файл:Chechens by federal subject 2010.svg|Розселення чеченців в Росії. Найбільша частка трудових мігрантів - у малонаселених нафтогазовидобувних регіонах.

** [[Вірменська апостольська церква]] — основна церква вірменів, одна зі [[Давньосхідні християнські церкви|східних церков]], які у V ст. розійшлися з майбутнімимайбутнім католицизмом та православ'ям. Існують також вірменські уніатські[[Вірменська католицька церква|уніатська]] та євангелістська церкви, що відкололися від апостольської.

*** [[Мюридизм]] — історична кавказька форма суфізму, що призвела до створення [[Північно-Кавказький еміратімамат|Кавказького імаратуімамату]]. До сучасного кавказького суфізму ця назва не застосовується.

Перші контакти предків українців та народів Кавказу сягають Тмутараканського князівства, східних походів київських князів та участі калмицьких підрозділів у козацьких війнах. Проте постійними вони стають тільки після переселення Чорноморського козацького війська на Кубань. Загітувати кубанців розвернути шаблі проти Російської імперії мав у планах [[Михайло Чайковський]], який працював над об'єднанням європейських та кавказьких народів проти імперії. Симпатії українського руху до кавказців під час Кавказької війни втілилися у поемі Шевченка [[Кавказ (поема)|Кавказ]], яку пізніше під час перебування [[Імам Шаміль|Шаміля]] ув Києві намагалася передати йому українська молодь.

Під час визвольних змагань українські та кавказькі уряди заключали союзницькі угоди. Екзильні уряди України та кавказьких держав тісно співпрацювали в рамках [[прометеїзм|прометейського руху]], а потім — [[Антибільшовицький блок народів|Антибільшовицького блоку народів]] створивши зокрема [[Комітет дружби народів Кавказу, Туркестану та України]]. Колишній прем'єр Кубанської Народної Республіки [[Василь Іванис]] у своїй книзі «До проблеми Кавказу» вбачав майбутнє Кавказу як незалежної федеративної держави, союзної Україні. Геополітичну структуру Кавказу у стосунку до України проаналізував у своїй «[[Чорноморська доктрина|Чорноморській доктрині]]» [[Юрій Липа]].