Кавказ: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Тутовий (обговорення | внесок) майже дописав |
Тутовий (обговорення | внесок) Закінчив, що хотів написати в статті |
||
Рядок 1:
{{otherplaces}}
[[Файл:Caucasus
'''Кавказ''' — історичний, культурний та політичний регіон, розташований між [[Чорне море|Чорним]] та [[Каспійське море|Каспійським морями]] на кордоні між Європою та Азією. Географію регіону визначають [[Кавказькі гори]], на північ від Головного хребту яких лежить [[Північний Кавказ]] ([[Передкавказзя]]), що входить до складу Росії, а на південь — [[Південний Кавказ]] ([[Закавказзя]]), поділений між [[Грузія|Грузією]], [[Вірменія|Вірменією]] та [[Азербайджан]]ом. Кавказ відомий давньою та багатою історією, унікальним різноманіттям мов та народів, а в сучасності — рядом етнічних та міжнародних збройних конфліктів.
Рядок 33:
Кавказький регіон був розташований на кордонах перших історичних держав [[Близький Схід|Близького Сходу]] — [[Хетське царство|Хетського]] та [[Новоассирійське царство|Новоассирійського царств]]. У той період також утворюється перша історична держава Південного Кавказу — [[Урарту]]. Починаючи з середини [[I тисячоліття до нашої ери]] Кавказ починає потрапляти під вплив імперій, що виникали на Південний Схід ([[Мідія]], [[Імперія Ахеменідів]] та пізніші перські держави) та Південний Захід (Імперія Александра Македонського, пізніше — [[Римська імперія|Римська]], [[Візантійська імперія|Візантійська]], [[Османська імперія|Османська імперії]]) від нього, а також північних кочових імперій [[Євразійський степ|євразійського степу]].
У перші століття нашої ери Кавказ перебуває під впливами перської [[Імперія Сассанідів|Імперії Сассанідів]] та Римської імперії. Тоді ж у регіон з Заходу починає проникати християнство, яке у IV–V століттях стає релігією
Надалі країни Кавказу потрапляють під вплив Османської та [[Перська імперія|Перської імперій]]
Завоювання [[Російська імперія|Російською імперією]] Кавказу розтяглося на кілька віків, і включило у себе декілька війн Росії з [[Російсько-турецькі війни|Туреччиною]], [[Російсько-перські війни|Персією]], місцевими державами та народами. До вже присутніх у регіонах [[Донські козаки|донських козаків]], Російська імперія додає [[Кубанські козаки|кубанське]] та [[Терські козаки|терське]] козацькі війська. У середині XIX століття, коли більша частина Південного Кавказу вже була включена до складу імперії, [[Велика Кавказька війна|на Північному чинився опір]]. У Дагестані під впливом [[мюридизм]]у (місцевої форми суфізму) на місці традиційних ханств виникла теократична держава [[Північно-Кавказький імамат]] під проводом [[Імам Шаміль|імама Шаміля]]. У [[Черкесія|Черкесії]] Росія застосувала методи повного знищення поселень [[адиги|адигів]], поступово звужуючи зайняту ними територію, що увійшло в історію під назвою [[геноцид черкеського народу]].
Під час розпаду Російської імперії на Кавказі утворилася низка держав ([[Республіка Горців Кавказу]], [[Закавказька Демократична Федеративна Республіка]] та ін.), які врешті решт були завойовані більшовиками. [[Радянська Росія]] поступилася
Під час Розпаду СРСР союзні республіки [[Грузія]], [[Вірменія]] та [[Азербайджан]] отримали незалежність. Спроби унезалежнитись або створити свої автономії
<gallery widths="150" heights="150">
Рядок 167:
|File:Цахурский флаг.jpg|[[Цахури]]
}}
==== Народи Кавказу за мовними сім'ями ====
Жирним позначені титульні нації держав та республік Росії.
{| cellpadding=6
|-
Рядок 191 ⟶ 194:
** [[Гірські євреї]]
** [[Талиші]]
** [[Курди]]
*** [[Єзиди]]
* Вірменська група
** '''[[Вірмени]]'''
Рядок 245 ⟶ 250:
**** [[Хваршини]]
|}
У народів Північного Кавказу зберігаються елементи традиційної культури — поділ на роди та «племена» ([[тайп]], [[тукхум]], [[шахар]] та ін.), звичаєве право із неформальними кодексами честі ([[адиге хабзе]], [[ездел]], [[къонахалла]]) та подекуди збереженою практикою кровної помсти, а також відродженими вічевими структурами ([[адиге хасе]], [[мехк-кхел]], дагестанські сільські громади — [[джамаат]]и). Через високу народжуваність та низький економічний розвиток регіону народи Північного Кавказу та азербайджанці з 1990-х років активно розселяються по всій території Росії.
На Північному Кавказі продовжується русифікація кавказьких народів; у південнокавказьких країнах, навпаки, знижується рівень знання російської, підвищується роль англійської мови у Грузії та турецької в Азербайджані. [[Козаки]] були офіційно визнані субетносом росіян; найбільша кількість людей, які самоідентифікуються під час перепису як [[Козаки (національність)|козаки]], живе у Ростовській області. Українська ідентифікація у переселенців з України, які домінували на Кубані та були присутні в інших районах Північного Кавказу, була втрачена, проте подекуди зберігається українська мова, відома у регіоні як [[балачка]].
<gallery widths="150" heights="150">
Этнографическая карта Кавказского края (1880 г.)..jpg|Етнічна карта 1880 року
Файл:Chechens by federal subject 2010.svg|Розселення чеченців в Росії. Найбільша частка трудових мігрантів - у малонаселених нафтогазовидобувних регіонах.
File:Muslim2002stavropol.png|Дагестанізація Східного Ставропілля
File:Armenians2002stavropol.png|Вірмени на Північному Кавказі зосереджені у кількох районах Ставропілля, Кубані та Дону
Рядок 256 ⟶ 265:
* [[Християнство]]
** [[Вірменська апостольська церква]] — основна церква вірменів, одна зі [[Давньосхідні християнські церкви|східних церков]], які у V ст. розійшлися з
** [[Православ'я]]
*** [[Грузинська православна церква]] — основна церква грузинів.
Рядок 269 ⟶ 278:
*** [[Джафарійський мазгаб]] — школа ісламського права.
** [[Суфізм]] — містичний напрямок в ісламі, присутній і в шиїзмі, і в суфізмі. На Кавказі присутні суфійські [[тарикат]]и [[Накшбандія]] і [[Кадирія]]. Найбільш поширеним суфізм є у Дагестані.
*** [[Мюридизм]] — історична кавказька форма суфізму, що призвела до створення [[Північно-Кавказький
* [[Юдаїзм]] — релігія [[Грузинські євреї|грузинських]] та [[Гірські євреї|горських євреїв]].
* [[Буддизм]]
Рядок 294 ⟶ 303:
}}
Перші контакти предків українців та народів Кавказу сягають Тмутараканського князівства, східних походів київських князів та участі калмицьких підрозділів у козацьких війнах. Проте постійними вони стають тільки після переселення Чорноморського козацького війська на Кубань. Загітувати кубанців розвернути шаблі проти Російської імперії мав у планах [[Михайло Чайковський]], який працював над об'єднанням європейських та кавказьких народів проти імперії. Симпатії українського руху до кавказців під час Кавказької війни втілилися у поемі Шевченка [[Кавказ (поема)|Кавказ]], яку пізніше під час перебування [[Імам Шаміль|Шаміля]]
Під час визвольних змагань українські та кавказькі уряди заключали союзницькі угоди. Екзильні уряди України та кавказьких держав тісно співпрацювали в рамках [[прометеїзм|прометейського руху]], а потім — [[Антибільшовицький блок народів|Антибільшовицького блоку народів]] створивши зокрема [[Комітет дружби народів Кавказу, Туркестану та України]]. Колишній прем'єр Кубанської Народної Республіки [[Василь Іванис]] у своїй книзі «До проблеми Кавказу» вбачав майбутнє Кавказу як незалежної федеративної держави, союзної Україні. Геополітичну структуру Кавказу у стосунку до України проаналізував у своїй «[[Чорноморська доктрина|Чорноморській доктрині]]» [[Юрій Липа]].
Після розпаду СРСР українські ([[Арго (УНСО)|«Арго»]], [[Вікинг (УНСО)|«Вікинг»]]), грузинські та чеченські ([[Батальйон імені Джохара Дудаєва]]) націоналісти спільно воювали у війнах, які вели їхні держави проти Росії. Україна співпрацювала з кавказькими державами в рамках об'єднань [[ГУАМ]], [[Співдружність демократичного вибору]], [[ОЧЕС]], [[СНД]].
== Економіка ==
[[Файл:Carte des ressources naturelles dans le Caucase.png|thumb|left|350px|Корисні копалини та шляхи сполучення Кавказу]]▼
{{У планах}}
=== Корисні копалини Кавказу ===
▲[[Файл:Carte des ressources naturelles dans le Caucase.png|thumb|
На території Кавказу виявлені численні родовища горючих, металічних і неметалічних корисних копалин, а також мінеральних, термальних і прісних вод. Зокрема виявлені родовища: [[нафта|нафти]] і [[газ]]у, кам'яного і бурого [[вугілля]] (Ткварчельське та Ткібулі-Шаорське), залізних ([[Дашкесанське залізорудне родовище|Дашкесанське]], Разданське, Абовянське та Малкінське) і марганцевих руд (Чіатурське), руд кольорових металів ([[вольфрам]]у, [[молібден]]у, [[кобальт]]у, [[мідь|міді]], [[свинець|свинцю]], [[цинк]]у, [[ртуть|ртуті]]), нерудної сировини ([[бентоніт]], [[флорідин]], [[барит]]), природних будівельних матеріалів ([[граніт]]ів, [[монцоніт]]ів, [[габро]], [[мармур]]ів, [[вулкан]]ічних і фельзитових [[туф]]ів, [[базальт]]ів і [[андезит]]ів, [[вапняк]]ів і [[травертин]]ів).
Рядок 316 ⟶ 326:
== Див. також ==
* [[Комітет дружби народів Кавказу, Туркестану та України]]
* [[Кавказькі гори]]
== Посилання ==
|