Маріян Коць: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 49:
Приймаючи 2008 р. «[[Орден Лева]]» за визначні заслуги перед рідним містом, відомий український меценат промовив:{{цитата|''Кожного дня я працював щиро і повністю віддано. І саме це дало мені щастя дожити до моїх років і побачити Незалежність''.<ref>[http://www.city-adm.lviv.ua/news/government/9161-m-koc-shhodenna-viddana-praca-dala-meni-mozhlivist-dozhiti-do-mojih-rokiv=М. Коць: «Щоденна віддана праця дала мені можливість дожити до моїх років»]</ref>}}
Поховано М. Коця, за його заповітом, в Україні на [[Личаківське кладовище|Личаківському кладовищі]] Львова. Останнім подарунком Маріяна Коця стало передання [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника|Львівській науковій бібліотеці]] близько 5-ти тисяч книг власної бібліотеки, а також 148 мистецьких творів і скульптур українських митців XX століття. Нині передані Маріяном Коцем митецькі твори і скульптури експонуються у відділі Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Національної Академії наук України - палаці мистецтв Омеляна та Тетяни Антоновичів, що знаходиться у будівлі колишнього [[Арсенал Сенявських|арсеналу Сенявських]].
== Примітки ==
| |||