Кавказ: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Leonst (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Тутовий (обговорення | внесок) Наново написав статтю за винятком розділу про гірництво |
||
Рядок 1:
{{otherplaces}}
[[Файл:Kaukasus.jpg|thumb|300px|right|Кавказ з космосу]]
'''Кавказ''' — історичний, культурний та політичний регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями. Географію регіону визначають [[Кавказькі гори]], на північ від Головного хребту яких лежить [[Північний Кавказ]], що входить до складу Росії, а на південь — [[Південний Кавказ]] ([[Закавказзя]]), поділений між Грузією, Вірменією та Азербайджаном. Кавказ відомий давньою та багатою історією, унікальним різноманіттям мов та народів, а в сучасності — рядом етнічних та міжнародних збройних конфліктів.
== Історія ==
{{Scroll Gallery
|назва= Історія Кавказу з 290 р. до н.е. до 1530 р н.е.
|ширина=290
|розташування=right
|File:Caucasus 290 BC map de alt.png|290 р. до н.е.
|File:Caucasus 80 BC map alt de.png|80 р. до н.е.
|File:Caucasus 250 AD map alt de.png|250 р.
|File:Caucasus 300 map alt de.png|300 р.
|File:Caucasus 385 AD map alt de.png|385 р.
|File:Caucasus 565 map de alt.png|565 р.
|File:Caucasus 750n de.png|750 р.
|File:Caucasus 850 map alt de.png|850 р.
|File:Caucasus 900 map alt de.png|900 р.
|File:Caucasus 1000 map de.png|1000 р.
|File:Caucasus 1060n map de.png|1060 р.
|File:Caucasus 1090 AC de.png|1090 р.
|File:Caucasus 1124 AC de.png|1124 р.
|File:Caucasus 1206 map de.png|1206 р.
|File:Caucasus 1213 AD map de.png|1213 р.
|File:Caucasus 1245 AD map de.png|1245 р.
|File:Caucasus 1311 AD map de.png|1311 р.
|File:Caucasus 1380 map de.png|1380 р.
|File:Caucasus 1405 map de.png|1405 р.
|File:Caucasus 1450 map de.png|1450 р.
|File:Caucasus 1490 map de.png|1490 р.
|File:Caucasus 1530 map de.png|1530 р.
}}
Кавказький регіон був розташований на кордонах перших історичних держав Близького Сходу — Хетського та Новоассирійського царств. У той період також утворюються перша історична держава Південного Кавказу — [[Урарту]]. Починаючи з середини I тисячоліття до нашої ери Кавказ починає потрапляти під вплив імперій, що виникали на Південний Схід ([[Мідія]], [[Імперія Ахеменідів]] та пізніші перські держави) та Південний Захід (Імперія Александра Македонського, пізніше — Римська, Візантійська, Османська імперії) від нього, а також північних кочових імперій євразійського степу.
У античності найвизначнішими державами Кавказу були [[Вірменська імперія]] та [[Кавказька Албанія]], на території сучасної Грузії існували Колхіда та Іберія. Чорноморське узбережжя Кавказу було колонізоване греками, які і почали застосовувати до регіону назву ''Καυκασος'', ймовірно запозичивши її з однієї з місцевих мов. Кавказ був добре представлений в античній культурі, з ним були пов'язані міфи про Прометея та Золоте руно. Частини Південного Кавказу включалися до складу провінцій Вірменія та Каппадокія Римської імперії.
[[Файл:Caucasus-ethnic uk.svg|thumb|300px|left|Народи Кавказу]]
У перші століття нашої ери Кавказу перебуває під впливами перської Імперії Сасанідів та Римської імперії. Тоді ж у регіон з Заходу починає проникати християнство, яке у IV–V століттях приймається у Вірменії, Грузії та Кавказькій Абланії. У VII століття Південний Кавказ та Дагестан завойовують араби, після чого у регіоні поширюється іслам. У XI–XII ст. Південний Кавказ завойовують сельджуки, поклавши початок формуванню азербайджанського народу. У ХІІІ ст. на Кавказ приходять монголи. Розбиті ними кипчаки-половці та алани пізніше утворюють народи карачаївців, балкарців, кумиків та осетинів відповідно.
Надалі країни Кавказу потрапляють під вплив Османської та Перської імперій, та за можливості кавказькі держави автономізуються. Після завоювання Казанського та Астраханського царств у XVI столітті Московія виходить на кордони Кавказу, а у XVII столітті, розбивши Ногайську орду, у північнокавказькі степи зі сходу прибувають калмики.
Завоювання Росією Кавказу розтяглося на кілька віків, і включило у себе декілька війн Росії з Туреччиною, Персією, місцевими державами та народами. У середині XIX століття, коли більша частина Південного Кавказу вже була включена до складу імперії, на Північному чинився опір. У Дагестані під впливом [[мюридизм]]у (місцевої форми суфізму) на місці традиційних ханств виникла теократична держава [[Північно-Кавказький імамат]] під проводом імама Шаміля. У Черкесії Росія застосувала методи повного знищення поселень адигів, поступово звужуючи зайняту ними територію, що увійшло в історію під назвою [[геноцид черкеського народу]].
[[Файл:Caucasus1991.png|thumb|300px|Самопроголошені республіки Кавказу на початку 1990-х років]]
Під час розпаду Російської імперії на Кавказі утворився ряд держав, які врешті решт були завойовані більшовиками. Радянська Росія поступилася новоствореній Турецькій республіці прикордонними районами. Еміграція кавказьких держав утворила уряди у вигнанні, взявши участь у [[прометеїзм|прометейському русі]]. Під час радянсько-німецької війни нацистські війська дійшли до північного Кавказу, і обидві сторони протистояння утворювали національні військові підрозділи, сформовані з народів Кавказу.
Під час Розпаду СРСР союзні республіки [[Грузія]], [[Вірменія]] та [[Азербайджан]] отримали незалежність. Спроби унезалежнитись або створити свої автономії зробив також і ряд інших народів та етнічних груп. Це призвело до виникнення невизнаних держав [[Чеченська Республіка Ічкерія]], [[Південна Осетія]], [[Абхазія]], [[Нагірно-Карабаська Республіка]] та декількох війн і етнічних конфліктів на Кавказі, частина з яких у повільному режимі продовжується і понині. На Північному Кавказі спостерігається етнічна напруженість та протистояння традиційного ісламу та [[салафізм]]у, радикальний напрямок якого [[Кавказький емірат|веде збройну боротьбу]]. За підрахунками видання «Кавказский Узел», у 2012–2014 роках у цьому конфлікті було вбито кількасот людей щороку.
== Політична географія ==
== Фізична географія ==
== Населення ==
== Кавказ в українській культурі ==
== Корисні копалини Кавказу ==
Рядок 138 ⟶ 67:
Приблизно на початку II тис. до Р. Х., коли зв'язки між гірничо-металургійними й металообробними центрами навколо Чорного моря перестали бути системними (метал Балкан і Карпат було переорієнтовано на захід і північ, а Кавказу — на південь і схід), утворилася окрема [[Кавказька металургійна провінція]] (площею близько 500 тис. км<sup>2</sup>). Бувши в 7 разів меншою за [[Європейська металургійна провінція|Європейську металургійну провінцію]] та в 16 разів — за Євразійську, вона значно (за деякими оцінками — на порядок) перевищувала їх за чисельністю мідних виробів.
== Література ==
{{commonscat|Caucasus}}
* [[Іванис Василь Миколайович]]. [http://toloka.to/t24234 До проблеми Кавказу / Новий Ульм: Укр. вісті, 1960. — 70 с.]
* {{МГЕ|nocat=1}}
{{Регіони світу}}
| |||