Резерфорд Гейз: відмінності між версіями

У [[1876]] р. республіканську адміністрацію президента [[Улісс Грант|Улісса ГрантаҐранта]], що був під час ГромадянськійГромадянської війни знаменитим генералом північан, захлеснулизахлинули корупційні скандали. Були усунуті з посади кілька вищих посадових осіб-республіканців. У партії вперше з часів виграної громадянської війни, коли як здавалося, вона назавжди усунула від влади південних демократів, з'явилася перспектива програти ці президентські вибори.

Голоси виборчих колегій чотирьох штатів були під сумнівом. Аби перемогти, претендент мав мати 185 голосів колегіальних виборців: Тілдену не вистачало 1 голосу, маючи 184 голосів, Хейз мав тільки 165. Виборчі змагання у чотирьох штатах представляли 20 колегіальних голосів. Що гірше, три з цих штатів ([[Флорида]], [[Луїзіана]], і [[Південна Кароліна]]) були південними штатами, які знаходились під військовою окупацією (четвертим був [[Орегон]]). На додаток, історики свідчать, вибори проводились не за правилами через шахрайство та залякування, що чинилось відз обох сторін.

Для мирного вирішення результатів виборів, обидві палати представників організували двопартійну Електоральну комісію для дослі́дження і вирішення переможця. Комісія складалася з 15 членичленів: п'ять з палати представників, п'ять з конгресу і п'ять з Верховного суду. У загальному пі́дсумку, комісія складалась з 7 демократів, 7 республіканців і незалежного судді ДавидаДевіда Девіса, котрий був обраний в сенат та пішов у відставку. Джозеф П. Бредлі, суддя Верховного суду, зайняв місце Девіса. Бредлі був республіканцем і голоси розділились за партійною приналежністю: 8 проти, 7 проголосували за Хейза, який отримав 20 колегіальних голосів.