Козельники: відмінності між версіями

 

За польським переписом населення 1921 р. у Козельниках мешкало 841 мешканець, з них 774 римо-католиків, 30 греко-католиків, 37 гебреїв. Північна частина Козельник (перед залізницею Львів-Чернівці) увійшла у 1931 р. до меж міста Львова. Решту території села включили до міста у 1955 р.

До східної частини громади Козельники, належало урочище Дубина, між нинішніми [[Вулиця Зелена (Львів)|вул. Зеленою]] та [[Вулиця Пасічна (Львів)|Пасічною]], яке було власністю ордену Францисканців. У 1930-х ченці продали частину своїх земель й збудували монастирський комплекс, який за радянських часів увійшов до складу споруд на території заводу фрезерних верстатів (вул. Зелена, 149). В 1937–1939 рр. при монастирі збудували, за проектом архітекторів [[Стефан Порембович|Стефана Порембовича]] та Романа Христовського, у стилі функціоналізму костел Христа Короля (Царя), який був посвячений римо-католицьким архієпископом [[Болеслав Твардовський|Болеславом Твардовським]] у 1942 році. У 1946 р. храм закрили і використовували як склад, а згодом перебудували під адміністративне приміщення. Про колишнє культове призначення будинку свідчать залишки дзвіниці над правою частиною фасаду.

 

== Примітки ==

{{reflist}}

{{Lviv-stub}}

{{Місцевості Львова}}

{{Козельники}}

 

[[Категорія:Місцевості Львова]]