Литвин Володимир Михайлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Доповнення
м Відкинуто редагування Dm19801980 до зробленого Леонід Панасюк
Рядок 65:
 
== Біографічні відомості ==
Народився [[28 квітня]] [[1956]] року в селі [[Слобода-Романівська]] [[Новоград-Волинський район|Новоград-Волинського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]] в селянській родині.
 
У [[1973]] вступив на історичний факультет [[Київський університет|Київського університету]]. Після закінчення навчання у [[1978]] був аспірантом, а пізніше викладачем.
 
ЗУ 1978 по [[1994|1986]] рр. працював увикладачем в Київському державному університеті імені(за Тарасавинятком Шевченка5 -років, старшимколи методистомпрацював учбовогоу відділу[[Міністерство ректорату,освіти помічникомі ректора,науки старшимУкраїни|Міносвіти викладачемУкраїни]] історичногоі факультету[[ЦК КПУ]]).
 
У 1986-1989 роках - начальник Управління Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР.
 
У [[1984]] захистив кандидатську дисертацію на тему «Діяльність Комуністичної партії України з вдосконалення підготовки викладачів суспільних дисциплін (1966–1975&nbsp;рр.)»<ref>[http://nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2006-04/a11-12.pdf Вісник НАН України, 2006, №&nbsp;4]</ref>.
 
У [[1991]]–[[1994]]&nbsp;рр. працював двірником, а також сторожем разом з [[Мартинюк Адам Іванович|Адамом Мартинюком]].<ref name="korr">[http://korrespondent.net/ukraine/politics/519884 Литвин рассказал, чем зарабатывал на жизнь в голодных 90-ых]{{ref-ru}}</ref>
З січня 1989 по вересень 1991 року - відповідальний працівник ЦК Компартії України: лектор, консультант, помічник секретаря ЦК Компартії України.
 
Від вересня 1991 року до липня 1994 року - доцент і докторант історичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
 
З липня 1994 по квітень 2002 року працював в Адміністрації Президента України - помічником Президента України, заступником Глави Адміністрації Президента України, Першим помічником Президента України.
 
З 22 листопада 1999 року - Глава Адміністрації Президента України.
 
З серпня [[1994]] року за пропозицією [[Разумков Олександр Васильович|Олександра Разумкова]] Литвин став помічником [[Президент України|Президента]] [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]] з питань внутрішньої політики.<ref name="korr"/>
У 2002-2006 роках - народний депутат України, Голова Верховної Ради України.
 
У 1995 захистив свою книгу «Політична арена України: особи та виконавці» в якості докторської дисертації під назвою «Політична арена України: дійові особи та виконавці (Суспільно-політичний розвиток України у другій половині 90-их років)».
З травня 2006 по травень 2009 року - віце-президент Національної академії наук України. З вересня 2006 року - завідувач кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
 
З 1997 року є [[член-кореспондент]]ом [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]]. З 2003&nbsp;року — дійсний член НАНУ, а з 2006 — віце-президент НАНУ.
У вересні 2007 року обраний народним депутатом України, а в грудні 2008 року - Головою Верховної Ради України.
 
Почесний доктор [[Харківський національний університет внутрішніх справ|Харківського національного університету внутрішніх справ]] ([[2009]])<ref>[http://www.sq.com.ua/news/vlast/22.12.2009/v_litvin_stal_pochetnym_doktorom_harkovskogo_nacionalnogo_universiteta_vnutrennih_del/ В. Литвин став почесним доктором Харківського національного університету внутрішніх справ] {{ref-ru}}</ref>.
Народний депутат України VIIi скликання.
 
== Політична діяльність ==
Рядок 127 ⟶ 119:
 
=== Звинувачення у причетності до справи Георгія Ґонґадзе ===
Володимир Литвин є однією з осіб, яку підозрюють у причетності до вправи [[Георгій Ґонґадзе|Георгія Ґонґадзе]]. Закиди щодо цього неодноразово лунали від колишнього майору президентської охорони Миколи Мельниченка<ref>{{cite news|url=http://lytvyn.net//|title=Роль В. Литвина у вбивстві Г. Гонгадзе|publisher=[[lytvyn.net]]|date=[[10 лютого|10.02]].[[2012]]|accessdate=9.01.2012}}</ref>. Проте були неодноразово спростовані у содовому порядку:
 
'''17 січня 2006 Деснянський районний суд Києва задовольнив позов голови Верховної Ради Володимира Литвина до колишнього майору президентської охорони Миколи Мельниченка про захист честі і гідності. Суд зобов'язав Мельниченка у 15-денний термін на прес-конференції спростувати поширену ним інформацію і вибачиться перед Литвином за завдану моральну шкоду.'''[http://podrobnosti.ua/278189-sud-priznal-nepravdivymi-vyskazyvanija-melnichenko-v-adres-litvina.html][http://www.5.ua/polityka/lytvyn-ne-khoche-chuty-vybachen-melnychenka-30044.html] '''У 2011 році Володимир Литвин знову звернувся до суду із проханням зобов'язати М.Мельниченка спростувати на прес-конференції для засобів масової інформації поширену ним неправдиву інформацію про В.Литвина, а також публічно вибачитися за завданий моральний збиток.'''[http://ua.interfax.com.ua/news/general/64784.html]