Ратифікація: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Ратифіка́ція''' — процес, згідно з яким надається згода уповноваженим органом законодавчої влади на обов'язковість міжнародного документа, який з моменту затвердження набирає юридичну силу та становить частину національного законодавства.
==== Ратифікація (лат. ratificatio від ratus — вирішене, затверджений + facere — робити) — процес надання [[Юридична сила|юридичної сили]] документу (наприклад, договору) шляхом затвердження його відповідним органом кожної зі сторін. До ратифікації такий документ, як правило, не має юридичної сили і не є обов'язковим для сторони, що його не ратифікувала. Факт ратифікації оформляється спеціальним документом, який називають ратифікаційною грамотою. Сторони або обмінюються ратифікаційними грамотами, або, при великій кількості сторін, передають ратифікаційні грамоти депозитарію. Депозитарій може належати до однієї з підписуючих сторін або бути третьою особою. Найчастіше ратифікація використовується для надання юридичної сили міжнародним договорам. Відповідно до міжнародних договорів ратифікація виступає одним із способів вираження згоди держави на обов'язковість договору. ====
== Див. також ==
* [[Денонсація]]
* [[Міжнародний договір]]
* [[Міжнародні договори України]]{{Без джерел|дата=травень 2011}}
[[Категорія:Правознавство]]
| |||