Поскотін Адольф Федорович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{пишу}}
{{Футболіст
| ім'я= Адольф Поскотін
| зображення = [[Файл:Poskotin af.jpg]]
| повне-ім'я = Поскотін Адольф Федорович
| дата-народження = 11.7.1937
Рядок 8 ⟶ 7:
| дата-смерті = 31.1.2015
| місце-смерті =
| країна-народження =
| зріст =
| вага =
| громадянство = {{URS}} → {{RUS}}
| поточний-клуб =
| позиція = [[півзахисник]]
| номер =
| юнацькі-роки =
| юнацькі-клуби =
| клубний гравець = {{Футболіст початок}}
{{Футболіст заголовок|Клуб}}
Рядок 36 ⟶ 29:
}}
 
'''Адо́льф Фе́дорович Поско́тін''' (нар. [[11 липня]] [[1937]], [[Іваново]], [[СРСР]] — пом. [[31 січня]] [[2015]]) — радянський [[футболіст]], [[півзахисник]], відомий насамперед задяки виступам у складі сімферопольського [[Таврія (Сімферополь)|«Авангарда»]] та харківського [[Металіст (Харків)|«Металіста»]]. Після завершення активних виступів розпочав тренерську кар'єру. [[Майстер спорту СРСР]].
 
== Життєпис ==
Адольф Поскотін народився в [[Іваново|Іванові]], де й почав займатися футболом під керівництвом [[Колотілін Павло Сергійович|Павла Колотілова]]. У 20-річному віці потрапив до місцевого [[Текстильник (Іваново)|«Текстильника»]], у складі якого провів два сезони. У [[1959]] році Поскотін перейшов до складу сімферопольського [[Таврія (Сімферополь)|«Авангарда»]], що вважався одним з провідних клубів класу «Б». Місце у чільній «одинадцятці» нової команди вдалося завоювати лише після зміни позиції — відтепер Поскотіна дедалі більше використовували у центральній частині поля, аніж у [[захисник (футбол)|захисті]]. У [[1962]] році «Авангарду» вдалося здобути «бронзу» української зони класу «Б». Цей сезон став для Поскотіна останнім у формі сімферопольського клубу.
 
Вже наступного року півзахисник уклав угоду з іншим «Авангардом» — харківським, що згодом було перейменовано на [[Металіст (Харків)|«Металіст»]]. У [[1965]] році харків'яни з Поскотіним у складі здобули «бронзу» другої групи класу «А», а за три роки посіли 2-ге місце у другій підгрупі цього ж турніру. По завершенні [[1968]] року Адольф Поскотін прийняв рішення завершити кар'єру гравця. У складі «Металіста» вінв провів[[Чемпіонат 180СРСР матчів уз футболу|чемпіонатах СРСР]] він провів 180 матчів, відзначившись 5 забитими у ворота суперників м'ячами.
 
Після закінчення активних виступів Адольф Федорович вступив до [[Вища школа тренерів|Вищої школи тренерів]], яку закінчив з відзнакою та отримав звання тренера найвищої кваліфікації. Стажування проходив у київському [[Динамо (Київ)|«Динамо»]] під керівництвом [[Лобановський Валерій Васильович|Валерія Лобановського]], [[Базилевич Олег Петрович|Олега Базилевича]] та [[Зеленцов Анатолій Михайлович|Анатолія Зеленцова]]. Тренерський шлях розпочав з роботи наставником колективів фізкультури — протягом декількох років очолював студентську команду [[Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»|Харківського авіаційного інституту]], з якою став чемпіоном України та СРСР серед студентських колективів. Згодом Поскотін повернувся до «Металіста», увійшовши до тренерського штабу команди, а у [[1976]] році, після відставки [[Ошенков Олег Олександрович|Олега Ошенкова]], очолив харківський клуб. Під його керівництвом харків'яни стали срібними призерами [[Чемпіонат УРСР з футболу|чемпіонату УРСР]].
 
Після роботи з «Металістом» Адольф Федорович двічі очолював [[Кривбас (футбольний клуб)|«Кривбас»]], тренував харківський [[Олімпік (Харків)|«Маяк»]] та керченський [[Портовик (Керч)|«Океан»]], однак серйозних успіхів з жодним з клубів не досяг. Значно більшими його досягнення виявилися на ниві роботи з молодіжними командами — Поскотін приклав руку до становлення таких футболістів, як [[Балтача Сергій Павлович|Сергій Балтача]], [[Сивуха Юрій Петрович|Юрій Сивуха]], [[Каплун Віктор Григорович|Віктор Каплун]], [[Крячко Валентин Миколайович|Валентин Крячко]] та [[Безсонов Володимир Васильович|Володимир Безсонов]], що стали [[Чемпіонат світу з футболу серед молодіжних команд 1977|чемпіонами світу серед молоді у 1977]] році.
 
У [[1990]] році Адольф Поскотін перебрався до [[Краснодарський край|Краснодарського краю]], де увійшов до тренерського штабу місцевої [[Кубань (футбольний клуб)|«Кубані»]]. Наступного року він знову повернувся до [[Україна|України]] заради роботи в сумському [[Агротехсервіс (футбольний клуб)|«Автомобілісті»]], очолюваному [[Фоменко Михайло Іванович|Михайлом Фоменком]], однак ця співпраця виявилася нетривалою і Поскотін знову вирушив до [[Росія|Росії]]. У травні-червні [[1993]] року він очолював краснодарський [[Колос (футбольний клуб, Краснодар)|«Колос»]], а згодом зосередився на дитячо-юнацькому футболі, відкривши училище олімпійського резерву на базі сочинської [[Жемчужина-Сочі|«Жемчужини»]]. Наступним викликом для Поскотіна стало відкриття у [[Краснодар]]і шкіл «Центр-Р» та «Краснодар-2000», футболістів яких він приводив до звання найсильніших у країні.
 
У 1997 році Адольф Федорович повертається до тренерського штабу «Кубані», а у травні наступного року очолює клуб. Втім, йому не вдалося виконати поставлене завдання та врятувати команду від вильоту з [[Першість Футбольної Національної Ліги|першого дивізіону]]. Останнім клубом, у якому працював Поскотін, став черкеський [[Нарт (футбольний клуб, Черкеськ)|«Нарт»]]. Після того він вийшов на пенсію та мешкав у місті [[Сочі]]. Помер [[31 січня]] [[2015]] року.
 
== Досягнення ==
Рядок 50 ⟶ 51:
;Тренерські здобутки
* [[Файл:Silver medal icon.svg|15px]] Срібний призер [[Чемпіонат УРСР з футболу|чемпіонату УРСР]] '''(1)''': [[Чемпіонат УРСР з футболу 1976|1976]]
;Індивідуальні відзнаки
* [[Майстер спорту СРСР]]
 
== Цікаві факти ==
Рядок 69 ⟶ 72:
[[Категорія:Футболісти «Металіста» (Харків)]]
[[Категорія:Футболісти СК «Одеса»]]
[[Категорія:Майстри спорту СРСР]]
[[Категорія:Футбольні тренери СРСР]]
[[Категорія:Російські футбольні тренери]]