Український еміграційний спортивний рух: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 82:
 
== Cтудентський спортивний рух ==
«Українська еміграція силою обставин змушена була припинити збройну боротьбу, але, не гаючи часу вхопилася за іншу зброю. При допомозі братнього чехословацького народу засновуються в Чехословаччині українські високі школи, до яких зголошуються сотнями недавні вояки, що вже зазнали досить злиденного таборового життя»<ref name="lp9">''Український Сокіл в Подєбрадах у ЧСР''.&nbsp;— ПодебрадиПодєбради, 1931.</ref>&nbsp;— так розпочиналась нова сторінка в історії українського еміграційного життя. Центрами українського студентського руху стають [[Прага]] та [[Подєбради (місто)|Подєбради]]. В цих і інших чеських містах було відкрито для української молоді насамперед: Український Вільний Університет, переведений у жовтні 1921 року з Відня до Праги ;, Українську Господарську Академію /(УГА/) в Подєбрадах /І922&nbsp;р./ та Український високий педагогічний інститут ім. [[Драгоманов Михайло Петрович|Драгоманова]] у Празі /І925&nbsp;р./. Саме у цих навчальних закладах утворюються перші українські спортивні товариства, а у їх стінах отримали вищу освіту майбутні лідери українського спорту Галичини 30-х років, зокрема, Василь Прохода /(закінчив УРАУГА в 1927&nbsp;р., інженер-лісівник/) та Ярослав Благітка /(закінчив УГА в 1933&nbsp;р., інженер-гідротехнік/).
 
В 1921 році празькі студенти-українці заснували «Український Студентський Спортовий Кружок» (УССК). У цьому гуртку крім занять легкою атлетикою, плаванням, футболом та тенісом, проводились теоретичні заняття, організовувались змагання з чеськими командами. Крім УССК існувало ще одне студентське спортивне об'єднання, яке виникло влітку 1923 року силами наддніпрянських студентів Праги&nbsp;— Українське Спортове Брацтво «ТУР». Це братство мало у своїй структурі 6 відділів, серед яких: відділ «чистого спорту» із секціями важкої атлетики, легкої атлетики, фехтування та «вільних рухів»; відділ "спортових ігор із секціями футболу, гокею, ситківки, крокету і «скраглів»; відділ культурно-просвітній; відділ туристичний із секціями верхової їзди, велосипедного спорту, стрільби, лижного спорту та мисливства; шаховий відділ та «відділ скаутінгу»<ref name="lp1" />. Уже сама структура товариства свідчила про неабияку масштабність спортивної роботи серед студентів. Це товариство очолив студент Микола Хворостенко, який відзначався своїми спортивними здобутками. Кілька разів він перемагав у чемпіонаті Праги з греко-римської боротьби у важкій вазі, виступав і у міжнародних студентських спортивних змаганнях.
 
Поступово спортивні товариства українських студентів виникають і у інших містах Чехії: Подєбрадах, Пршібрамі:[[Пршібрам]]і, [[Брно|Брні]], Йозефові, а також і за межами Чехії: у [[Відень|Відні]], Берліні, [[Гданськ|Данцігу]]. Цьому сприяли керівники організацій українського студентства.
 
У 1923 році виникає «Український Спортовий Клуб» у Подєбрадах, який згодом отримав назву «Дніпро». Серед його членів було близько 100 студентів, які займалися в секціях футболу, волейболу, легкої атлетики, плавання і фехтування. При цьому клубі існувало також і сокільська секція, яка невдовзі відокремилась у самостійну організацію.
 
Утворення декількох українських спортивних клубів викликало потребу в координації їхньої діяльності. Спочатку в січні 1923 року при Союзі Українського Студентства була сформована «спортова референтура», а вже у 1924 році почав свою діяльність Союз українських спортових товариств Праги,. Подєбрад, БернаБрна, Пршібраму іта Йозефова. Тобто було створено логічну структуру українського еміграційного спорту:&nbsp;— клуби на місцях та орган їхнього управління. Це дозволило значно ефективніше проводити спортивну роботу. В травні 1924 року в Празі відбулися Українські Спортові Ігрища за участю членів студентських товариств Праги, Подєбрад, Пршібраму і Йозефова.
 
Серед українських студентів-спортсменів, за даними дослідників українського еміграційного руху ньогоцього періоду, з'явився навіть учасник Олімпійських ігор. "В Парижі на міжнародній спортовій Олімпіаді в 1924&nbsp;р. з українських студентів брав участь Фовицький. Ймовірно, що А. Фовицький, який виділявся своїми неабиякими спортивними здібностями ще у військовому таборі Німецького ЯблінногоЯблонного, виступав у складі чеської збірної.
 
Важливий захід відбувся в середині жовтня 1925&nbsp;р. Союз українських спортових товариств зорганізував і провів у Подєбрадах Українську Спортову Олімпіаду, на яку з'їхалося близько 300 українських студентів.
Рядок 98:
У подальші роки активність студентського спортивного руху значно знижується. Останнім великим успіхом українського «високошкільного спорту» було здобуття в 1937&nbsp;р. першості Праги серед вищих навчальних закладів з футболу.
 
Існували також окремі робітничі спортивні гуртки, їх організовували колишні українські інтерновані бійці, які виїздили з таборів на працю до різних міст Чехії. Зокрема, діяльними були спортовий гурток «Україна» у [[Липнік-на-Мораві|Липніку- на- Мораві]] (керівник&nbsp;— Церковний), спортивні секції у [[Пардубиці|Пардубіцях]] (керівник&nbsp;— Метелик) та [[Градець Кральовий-Кралове|Градці Кральовому-Краловому]].
 
== Сокільський рух ==