Український еміграційний спортивний рух: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Польща (1919-1923): вікіфікація |
|||
Рядок 64:
Не менш цікавою сторінкою в українському еміграційному житті в таборах Польщі було існування в Щипйорно «Школи Вкраїнських Пластунів». До цієї Школи було зібрано більше 100 хлопчиків шкільного віку, які разом з українськими бійцями опинились у різних таборах для військовополонених. У вихованні цих дітей особливу увагу було звернено на стан їхнього здоров'я та на фізичну підготовку. До програми навчання було включено гімнастику, легку атлетику, спортивні ігри, бокс та ін. види спорту. Незабаром у школі виникли юнацькі команди, які «могли з успіхом змагатися з командами польських шкіл».
Особливого зацікавлення викликає факт існування у польських таборах унікального у своєму роді видання — журналу ''«Спортсмен»'' українською мовою. У колишніх спецфондах [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника|наукової бібліотеки ім. В. Стефаника]] у Львові зберігається один із примірників журналу — «щомісячного друкованого органу інтернованих спортсменів таборів Польщі», датованого липнем-серпнем 1922 р. (число 4-5). Про попередні чи наступні числа журналу відомості відсутні, проте збережений до сьогодні журнал ''«Спортсмен»'' — важливе свідчення популярності спорту у невідрадних умовах чужини
Важкий період перебування українських військовиків в таборах для інтернованих закінчився влітку 1923 року. Але саме у цих таборах на території Німеччини, Австрії, Чехословаччини та Польщі розпочалась перша сторінка історії українського спорту за межами українських земель.
| |||