Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 41:
 
=== Заснування ===
За наказом наркома оборони від 6 листопада [[1940]] почалося формування Чернігівської військової авіаційної школи пілотів (ЧВАШП). Начальником школи був призначений полковник Курдубов, військовий комісар - — полковой комісар Зеленцов, начальник штабу - — капітан Воронін.
 
На 1 січня 1941 школа була повністю укомплектована постійним складом. Перші учбові вильоти почалися в квітні 1941 на аеродромах Певці, Осняки та Колічевка.
 
=== Німецько-радянська війна ===
 
З самого початку війни авіашкола взяла участь у бойових діях. Була сформована сводна ескадрілья, яка діяла в інтересах Піденно - — Західного фронту для розвідки в районах Лоєв - — Осіповічі - — Бобруйск та Лоєв - — Бобруйск - — Жлобін. За червень 1941 льотчики виконали 46 бойових вильота. 2 липня 1941 льотчик - — інструктор Абрамішвілі вступив до бою з німецькими бомбардувальниками та збив один.
 
У липні [[1941]] року ЧВАШП була евакуйована в місто [[Зерноград]] Ростовської області, там її було об'єднано з Фастівською авіашколою, отримавши назву Зерноградської. У липні 1941 була сформована винищувальна ескадрилья на І-15біс під орудою капітана Семенова, 4 серпня на фронт відбула ескадрілья ночних бомбардувальників на У-2. Всього з особистого складу школи в початковий період [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] було сформовано і відправлено в діючу армію 3 [[Авіаційний полк|авіаполки]] та 3 окремі [[Ескадрилья|авіаескадрильї]] на літаках І-15біс, І-16, У-2, всього 1285 осіб (40% наявного льотного составу).
 
Наказом Наркома Оборони від 21 жовтня 1941 їй повернули колишню назву: Чернігівська військова авіаційна школа пілотів. У кінці листопада 1941 року Чернігівська військова авіашкола була разом із сім'ями офіцерів евакуйована вдо Туркменію[[Туркменістан]]у в міста [[Кизил-Арват]] і [[Казанджік]]. Літаки [[У-2]], УТ-2, [[І-16]], УТІ-4 були спрямовані за маршрутом Зерноград — Сальськ — Будьонівськ — [[Грозний]] — [[Махачкала]], інше майно, а також особовий склад були перевезені ешелонами в Махачкалу, де автомашини, майно і особовий склад були на поромах через Каспійське море переправлені в [[Красноводськ]] і потім залізницею доставлені в Кизил-Арват. Частина особового складу та сімей військовослужбовців були відправлені залізницею за маршрутом Зерноград — [[Сталінград]] — [[Уральськ]] — [[Актобе|Актюбінськ]] — [[Арал|Аральськ]]ьськ — [[Кизилорда|Кзил Орда]] — [[Чимкент]] — [[Ташкент]] — [[Самарканд]] — [[Бухара]] — [[Мари]] — [[Ашгабад|Ашхабад]] — Кизил-Арват. Штаб ЧВАШП, 1 і 3 авіаескадрильї були розташовані в Кизил-Арват на двох аеродромах, а 2, 4 і 5 авіаескадрильї в населених пунктах Казанджік, Егер-Бугаз і Кара-Бугаз відповідно.
 
З лютого [[1942]] почався новий етап у навчально-бойовій підготовці. Курсантів почали вчити на новітніх літаках [[Як-1]] і [[Як-7|Як-7б]]б. Польоти проводилися в дуже складних умовах: температура літа сягала 50 ° С і вище, тому польоти починалися зі сходом сонця, припинялися в 11-12 годин і поновлювалися о 17 годині. У таких умовах школа готувала льотні кадри до березня 1944 року. З просуванням наших військ на захід, у березні [[1944]] ЧВАШП перебазувалася на [[Кубань]]. За роки війни в ЧВАШП було підготовлено 2230 льотчиків-винищувачів. 14 випускників удостоєні звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]].
 
=== Післявоєнний час ===