Калмики: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Yozh (обговорення | внесок) |
||
Рядок 23:
== Історія ==
У XVII ст. ойрати-калмики рушили з [[Джунгарське ханство|Джунгарії]], переправившись через річки Урал, оселившись між Уралом та Волгою, а згодом поза нею. У 1632 році хами калмики-торгоутів утворили залежний від Московського царства союз, проте автономний. В завдання входило захист кордонів Московії від атак казахів. Також вони брали участь у походах московського царства під час війн з Річчю Посполитою, Османською імперією та Швецією. Відігравали важливу роль у військах московських царів, що діяли в Україні. Крім того, суттєво допомогали Петру I під час Азовських походів й перші роки північної війни.
З утворенням Російської імперії центральна влада обрала шлях на придушення старовинних свобод та знищення привілеїв. Цей процес поступово став торкатися калмиків. Особливо він посилився за часи [[Анна Іванівна|Анни I]], цю політику продовжила [[Єлизавета Петрівна|Єлизавета I]]. Імператориця [[Катерина II]] фактично завершила цей процес. Зрештою у 1770 році такі дії викликало спротив калмиків, які зв'язалися з урядом [[Династія Цін|династії Цін]], вирішивши повернутися до Джунгарії. Хан Убаша зібрав більшу частину свого народу перетнув Урал (тоді Яїк) й рушив через казаські степи до колишньої батьківщини. На вздогін їм царський уряд спрямував яїцьких козаків. Водночас проти калмиків виступили казаські жузи та киргизи. Зрештою частину вдалося утримати у кордонах імперії, частину повернути. Інші калмики дісталися до Джунгарії, де їх роззброїли та розсередили на значній території західних провінції Китаю.
| |||