Броніслав Віктор: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 24:
 
== Біографія ==
Народився [[21 липня]] [[1886]] в селі Марковце [[Сяноцький повіт|Сяноцького повіту]]. Початкову школу закінчив у [[Скелівка (Старосамбірський район)|Фельштині (нині Скелівка)]]. Закінчив гуманітарну гімназію в [[Самбір|Самборі]] ([[1905]]). Навчався на факультеті архітектури [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської політехніки]]. [[1916]] року, після кількарічної практики в приватних архітектурних бюро, отримав диплом. Наступного Паралельно з навчанням у Політехніці відвідував приватну художню школу [[Батовський-Качор Станіслав|Станіслава Батовського-Качора]]. [[1913]] року експонував олійні пейзажі на VI щорічній виставці Союзу студентів арітектури у Львові.<ref>Kronika // [[Architekt]].&nbsp;— 1913.&nbsp;— №&nbsp;12.&nbsp;— S. 180.</ref>

[[1917]] року став членом [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічного товариства у Львові]].<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza.&nbsp;— Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927.&nbsp;— S. 96.</ref>
Працював у [[Галицьке намісництво|Галицькому намісництві]], де [[1917]] року обійняв посаду ад'юнкта, [[1919]]&nbsp;— комісара, а [[1920]]&nbsp;— старшого комісара будівництва (останні роки це була Воєводська окружна дирекція). Паралельно з навчанням у Політехніці відвідував приватну школу [[Батовський-Качор Станіслав|Станіслава Батовського-Качора]]. [[26 жовтня]] [[1925]] року обраний членом правління Кола архітекторів, яке діяло в рамках Політехнічного товариства.<ref>''A. S.-B.'' Kronika // [[Architekt]].&nbsp;— 1925.&nbsp;— №&nbsp;8.&nbsp;— S. 32.</ref> [[26 листопада]] [[1926]]<ref>Wybór nowego Wydziału Koła Architektów Polskich we Lwowie // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1926.&nbsp;— №&nbsp;12. — S. 29; Różne sprawy // Czasopismo Techniczne.&nbsp;— 1926.&nbsp;— № 24.&nbsp;— S. 416.</ref> і [[4 листопада]] [[1927]]<ref>Wybór nowego Wydziału Koła Architektów Polskich we Lwowie // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1927.&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— S. 337; Różne sprawy // Czasopismo Techniczne.&nbsp;— 1927.&nbsp;— № 22.&nbsp;— S. 366.</ref> року обирався президентом Кола, а також членом Сталої делегації архітекторів польських у Варшаві. У [[1920]]—[[1945]] роках викладав у львівській [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|Промисловій школі]]. У львівський період виконав ряд проектів будівництва та перебудови житлових, громадських та сакральних споруд у стилістиці пізнього модерну, зокрема [[ар деко]]. Використовував стилізовані форми [[бароко]] і [[рококо]]. Від імені Кола архітекторів [[1926]] року був членом журі конкурсу проектів санаторію в [[Криниця-Здруй|Криниці-Здруй]].<ref>Protokół // [[Architekt]].&nbsp;— 1926.&nbsp;— №&nbsp;6—7.&nbsp;— S. 8—9, 31.</ref> [[1930]] року входив до складу журі конкурсу на проект пам'ятника Каролю Скібінському на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] у Львові.<ref>Sprawy towarzystwa // [[Czasopismo Techniczne]].&nbsp;— 1930.&nbsp;— №&nbsp;22.&nbsp;— S. 432.</ref>
 
Від [[1946]] року проживав у [[Вроцлав]]і. Асистент, а пізніше&nbsp;— ад'юнкт на кафедрі рисунку факультету архітектури Вроцлавської політехніки. Викладав [[живопис]], [[рисунок]], композицію, художні шрифти. Нагороджений бронзовою медаллю за педагогічну роботу ([[1938]]), Воєводською мистецькою нагородою Дольного Шльонська ([[1952]]). Член Товариства польських архітекторів. У післявоєнний період взяв участь у 40 виставках скульптури у різних містах Польщі. Помер [[15 вересня]] [[1961]] у Вроцлаві. Похований там же на цвинтарі святого Вавжинця.