[[Файл:Juan Gris 003.jpg|thumb |300px|Картина Хуана Ґріса ''Stilleben mit Fruchtschale und Mandoline'']] ▼[[Файл:Шевченко, Суми.jpg|leftсправа|thumb|Пам’ятникПам'ятник Шевченкові у Сумах (не існує). Архт. [[Кавалерідзе Іван Петрович|Кавалерідзе]]. Кубізм. [[1926]].]]
▲[[Файл:Juan Gris 003.jpg|thumb|300px|Картина Хуана Ґріса ''Stilleben mit Fruchtschale und Mandoline'']]
'''Кубізм''' — формалістична, [[Авангард (мистецтво)|авангардавангардно]]но-руйнівна течія в образотворчому мистецтві початку [[XX століття]], яка передувала абстрактному мистецтву.
== Історія ==
Його засновники, [[Брак Жорж|Жорж Брак]] і [[Пікассо Пабло|Пабло Пікассо]], захоплювалися роботами [[Сезанн Поль|Поля Сезанна]] і були натхненні його спробою створити об'ємну структуру на поверхні полотна. У [[1907]]-–[[1910]] роках у Франції кубісти почали усе більше абстрагуватися від дійсності, їхні картини усе менше нагадували реальність. Кубізм оголосив, що мистецтво існує заради самого себе, а не для відтворення дійсності.
Кубізм мав бути мистецтвом, котре, за словами [[Пікассо Пабло|Пабло Пікассо]], відтворює світ не таким, яким його бачить митець, а таким, яким він його мислить. Шляхом розкладання всіх предметів і форм на прості геометричні фігури та їх перекомбінування відповідно до задуму митця кубісти сподівалися прийти до створення інтелектуального й аналітичного живопису, здатного розкривати структуру речей і їхню внутрішню сутність, виражати «константи буття», підніматися до рівня вимог сучасності, входити в неї і сприяти її перебудові.
Кубізм залучив таких художників, як [[Хуан Ґріс]], [[Фернан Леже|Ф. Леже́]] і Р. Делане. Серед майстрів, що звертались до стилістики кубізму в інших країнах — голландець [[Лео Гестел]], росіянка Любов Попова та інші. В творах останніх набував менш радикальних і руйнівних якостей.
Вже в роки виникнення з'явилися його теоретичні «обгрунтування» суб'єктивно-ідеалістичного порядку (А. Глез, Же. Метсенже, у ряді положень — Р. Аполлінер), що послужили основою для багаточисельних реакційних концепцій, реабілітовуючих занепадницькі явища буржуазного мистецтва. Багаточисельні і довільні спроби зв'язати кубізм з новітніми науково-технічними відкриттями (так, множинність точок зору на предмет нібито родинна сучасним фізичним представленням і т. д.). Ті та інші характерні для духовної атмосфери, в якій виникав в кубізмі, але не пояснюють характеру його живописних концепцій. В ньому не чужі образно-емоційні завдання (особливо твору П. Пікассо, що піднімається до драматичної цілісності і широти). Цей стиль не «звільняється» від зображення взагалі, але підпорядковує його своїм формальним пошукам. Відбивана в мистецтві реальність деформується, підкоряючись фетишизованим матеріальним засобам мистецтва, уявленню про картину перш за все як про матеріальний предмет — полотно, покрите фарбою. З іншого боку, і конструктивні устремління кубізму, шукання в області простору і об'єму, родинні ряду течій в сучасній архітектурі і дизайні («Баухауз»; група «Стиль» в Нідерландах), виявляються ілюзорними, оскільки не виходять за межі «чистого живопису», образотворчого експериментування в станкових формах. Тому, не дивлячись на талант і невтомність П. Пікассо і Ж. Браку, кубізм виявився в порочному колі протиріч і незабаром прийшов до [[Криза|кризи]].
== Джерела ==
* ''Гомбрих Эрнст''. История искусства. - — М., 1995.
* Лифшиц, Михаил Александрович, [[Эд Рейнгардт]] «"От кубизма к абстракции »"
* ''Крючкова'' В. А. Кубизм. Орфизм. Пуризм. — М.: ОЛМА-Пресс. — 2000.
* ''Cottington'' D. Kubismus. — Hatje Cantz, Ostfildern-Ruit. — 2002. ISBN 3-7757-1151-1
* ''Düchting'' H. Die Kunst und der Kubismus. — Belser, Stuttgart. — 2007. ISBN 978-3-7630-2477-3
|
