Вікіпедія

Кілійський район: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на статті, що існують
правопис
Рядок 729:
</div>
 
У [[I століття|I]]—[[III століття]]х північно-західне [[Причорноморська низовина|Причорномор'я]] було завойоване [[римляни|римлянами]], на зміну яким у [[III століття|III столітті]] з північного заходу прийшли [[готи]], а в кінці [[IV століття]]&nbsp;— [[гунни]], що нахлинули зі сходу. У [[VIII століття|VIII столітті]] у межиріччі [[Дунай|Дунаю]] й [[Дністер|Дністра]] осіли [[Албанці|албано]]-[[Болгари|болгарські племена]]. За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] тут мешкають [[слов'яни]], яких у свою чергу в [[XII століття|XII ст.]] вигнали звідси [[печеніги]]. Згодом тут кочували [[половці]], на зміну яким у [[XIII століття|XIII столітті]] прийшли [[Монголо-татарська навала|монголо-татарські орди]], чиє хазяйнування призвело до поступового перетворення [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]] на так зване [[Дике Поле]]. Але вже в [[XV століття|XV столітті]] ці території були завойовані [[Туреччина|Туреччиною]]. У [[XV століття|XV ст.]] із [[Золота Орда|Золотої Орди]], що розпалася, виділилося [[Кримське ханство]], правителі якого контролювали територію між [[Дністер|Дністром]] та [[Південний Буг|Південним Бугом]]. Задністровська частина, яка тоді мала назву [[Буджак]], підпала під владу [[МолдавськеМолдовське князівство|МолдавськогоМолдовського князівства]], яке з середини [[XV століття]] поступово переходить під контроль [[Османська імперія|Туреччини]]. У [[1475|1475 році]] і [[Кримське ханство]] стає [[Васалітет|васалом]] [[Османська імперія|Туреччини]], яка з тих часів і майже на три сотні років перетворила [[Північне Причорномор'я]] на плацдарм для [[Турки-османи|турецько]]-[[Татари|татарських]] нападів на північніші землі.
 
[[Файл:Виникнення_поселень_на_території_сучасного_Кілійського_району.gif|мини|right|Виникнення поселень на території сучасного Кілійського району]]
На початку [[XIX століття]] величезні простори колишнього [[Дике Поле|Дикого Поля]] починають поступово заселятися переселенцями (переважно біглими селянами) з [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], [[Російська імперія|Російської імперії]] та [[МолдавськеМолдовське князівство|МолдавіїМолдови]]. Царскій Росії знадобилося три [[російсько-турецькі війни]] ([[Російсько-турецька війна (1768—1774)|1768–1774]], [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|1787–1792]] й [[Російсько-турецька війна (1806—1812)|1806-1812 років]]), щоб остаточно витіснити турків з території сучасної Кілійщини. Тим не менше, у [[1856|1856 році]], в результаті невдалої для [[Російська імперія|Російської імперії]] [[Кримська війна|Кримської війни]], [[Придунав'я]] відійшло від неї до [[Туреччина|Туреччини]] і було повернене лише у [[1878|1878 році]]. У [[1918]]–[[1920]] роках територія району зазнала іноземної військової [[Інтервенція|інтервенції]] й була окупована [[Румунія|Румунією]] ([[1918 рік]]), у складі якої перебувала до [[1940 рік|1940 року]].
 
[[11 листопада]] [[1940 рік|1940 року]], після відходу [[Бессарабія|Бессарабії]] до [[СРСР]] згідно з [[Пакт Молотова-Ріббентропа|пактом Молотова-Ріббентропа]], була утворена нова [[адміністративно-територіальна одиниця]] спочатку [[Аккерманська область|Аккерманської області]] (протягом [[7 серпня]]&nbsp;— [[7 грудня]] [[1940]] року), пізніше [[Ізмаїльська область|Ізмаїльської]]&nbsp;— Кілійський район. Періодом невизначеності були воєнні роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]], коли територія району була окупована військами [[Румунське королівство|Румунського Королівства]]. У [[1944|1944 році]] район остаточно відійшов до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]]. З приходом радянських військ, починається мобілізація боєздатного населення в ряди Радянської Армії. На фронтах країн Центральної та Південної Європи загинуло та зникло безвісти 2 063 жителів району.<ref>[http://memory.dag.com.ua/browse.php?2729&page=1830 Книга Пам'яті України. Том V. Кілійський район]</ref><ref>[http://memory.dag.com.ua/browse.php?2299 Книга Пам'яті України. Том VIII. Кілійський район]</ref><ref>[http://memory.dag.com.ua/browse.php?2443 Книга Пам'яті України. Том X. Кілійський район]</ref><ref>[http://www.obd-memorial.ru/ Обобщенный банк данных содержит информацию о защитниках Отечества, погибших и пропавших без вести в период Великой Отечественной войны и послевоенный период.]</ref> Імена радянських кілійський воїнів-визволителів та односельчан, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни, викарбувано на плитах і стелах 18 пам'ятників і обелісків міст та сіл району.<ref name="B">[http://www.igsu.org.ua/Odesskaja.obl/Kilijskij.rajon/ Історія Міст і Сіл. Кілійський район]</ref>
Рядок 742:
З проголошенням [[24 серпня]] [[1991]] року Незалежності України, Кілійщина входить до складу України. [[2003 рік|2003 року]] до адміністративної підлеглості Кілійського району було віднесено [[острів Зміїний]].<ref>[http://www.bestreferat.ru/referat-130664.html Бакалаврська робота «Українсько-румунські відносини (1991–2008 рр.)»]</ref>
 
Внаслідок безліч війн і зміни влад у Кілійському районі чимало збереглося історичних пам'яток. Від татар і турків збереглися географічні назви невеличких річок і озер (Кітай), поселень (Карамахмет, Галилешти), у місті Кілії частин міста (Омарбія, Міяки). Омарбія&nbsp;— названа так на честь турецького морського адмірала, який у 1341 році зі своєю флотилією наскочив на венеціанську Кілію. Маяки, в якому раніше розводили велику рогату худобу, походить від турецького «міяки», що означає те, що пахне молоком і маслом. Озеро Кітай дістало назву на честь одного з ватажків татарського племені, якого звали Кітай. Село Китай (Червоний Яр) отримало таку ж назву в наслідок розташовування на березі однойменного озера. Карамахмет&nbsp;— на честь останнього турецького коменданта Кілійської фортеці Кара Махмет, що володів землями сучасного села Шевченкове. Карашикір (Мирне)&nbsp;— на ім'я турецького пана, який володів землями села. Старі Трояни з назви Троянівського валу по обидва боки котрого розкинулося село. Колонія Єнікіой перейняла назву попереднього невеликого татарського населеного пункту на цьому ж місці (буквально звучить «Нове село»). Ліпованія отримала назву завдяки збіглим старовірів-розкольників та донським і запорізьким козакам. Село Чамачур (Приозерне), що в перекладі означає «прання білизни» засноване молдавськимимолдовськими вівчарями з Карпат. Село Фурманівка перейняло назву татарського поселення. Від молдавськомолдовсько-румунського панування в народній мові залишилися безліч слів&nbsp;— папушоя (кукурудза), чапа (цибуля), ішак (віслюк), саламур (соус до ухи), лампач тощо. Деяким змінам піддалася українська мова Кілійщини під впливом і Росії в наслідок чого утворився Південний Бессарабський діалект.
<center>{{Gallery
|title=Фотохроніка
Рядок 1085:
[[Файл:Щільність населення Кілійського району.PNG|800px|альтернативний пояснюючий текст]]</center>
|}
На території району мешкають представники 54 [[Національності в Україні|національностей]] і [[Народність|народностей]], при цьому особи некорінної національності складають понад 55% населення району. Частка [[українці]]в&nbsp;— переважаюча більшість&nbsp;— 44,5%, також проживають [[росіяни]]&nbsp;— 30% та [[молдовани]]&nbsp;— 15,8%. Частка інших національностей не значна і становить: [[болгари]]&nbsp;— 4%, [[гагаузи]]&nbsp;— 3%, а також [[євреї]], [[вірмени]], [[німці]], [[цигани]], [[білоруси]] й інші національності. Найбільша строкатість у національному складі спостерігається у північно-західній частині району. Тут переважає [[Молдовани|молдавськемолдовське]], [[Болгари в Україні|болгарське]] та [[Гагаузи|гагаузьке]] населення. У південних та центральних регіонах населення більш однорідне за національним складом та складається здебільшого з [[українці]]в. У містах [[Кілія]] і [[Вилкове]] проживають представники багатьох національностей. У селах [[Десантне]], [[Ліски (Кілійський район)|Ліски]], [[Трудове (Кілійський район)|Трудове]] і [[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]] переважаюча більшість&nbsp;— [[українці]]; У [[Василівка (Кілійський район)|Василівкі]], [[Мирне (Кілійський район)|Мирному]] і [[Приморське (Кілійський район)|Приморському]]&nbsp;— в основному проживають [[Росіяни в Україні|росіяни]]; [[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]], [[Приозерне (Кілійський район)|Приозерне]], [[Фурманівка (Кілійський район)|Фурманівка]] і [[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]]&nbsp;— [[молдовани]]; у [[Новоселівка (Кілійський район)|Новоселівкі]]&nbsp;— [[Болгари в Україні|болгари]]; в [[Старі Трояни|Старих Троянах]]&nbsp;— [[гагаузи]].<ref>[http://da-ta.com.ua/guest_atricle/2367.htm Чисельність населення на 1 число звітного місяця в розрізі міст та районів]</ref><ref>[http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=5524&id=379 Інформація перепису населення в Кілійському районі 2001 року]</ref>
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
Рядок 1687:
'''Загальноосвітні навчальні заклади.''' З числа [[Загальноосвітня школа|загальноосвітніх навчальних закладів]]: навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей»&nbsp;— 3 заклади, навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія»&nbsp;— 1, навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дитячий садок»&nbsp;— 3, загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів&nbsp;— 13 та 3 загальноосвітні школи І-ІІ ступенів. Загальна кількість класів&nbsp;— 364.
 
З метою вільного розвитку культурного і духовного відродження багатонаціонального населення району оптимізовано мережу шкіл за мовами навчання згідно з національним складом і потребами жителів населених пунктів. У 35% (8) школах від загальної кількості мова навчання&nbsp;— [[Українська мова|українська]]. В районі працює 13 шкіл з [[Російська мова|російською мовою]] навчання. У місцях компактного проживання національних меншин функціонують 2 школи з [[МолдавськаМолдовська мова|молдавськоюмолдовською]] ([[Румунська мова|румунською]]) мовою, також забезпечено вивчення рідної мови нацменшинами: 4 школи, де вивчається декілька мов ([[МолдавськаМолдовська мова|молдавськамолдовська]], [[Болгарська мова|болгарська]] і [[Гагаузька мова|гагаузька]]).
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
Рядок 1783:
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Церква була побудована одночасно з фортецею у часи правління молдавськогомолдовського володаря Штефана ІІІ (XV століття), за проектом візантійського архітектора і військового інженера Іоанна Привани, який надав церкві деякі риси Святої Софії Константинопільської. Протягом 1825–1830 років, неподалік західного головного входу до церкви, була споруджена двоярусна дзвіниця. 1947 рік став початком руйнації церкви. Нині від храму збереглися лише залишки дзвіниці.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Українська православна церква [[Миколаївська церква (Кілія)|Свято—Миколаївський храм]]'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Дунайська, 4</span>
Рядок 1940:
Книжковий фонд центральної бібліотечної системи становить близько 437,3 тисячі примірників. Значну роботу щодо накопичення знань з [[Історія|історії]], [[Етнографія|етнографії]], [[Культура|культури]] району зробив директор історико-краєзнавчого музею Б.&nbsp;О.&nbsp;Райнов.
 
Активну роботу по збереженню національної культури проводять чотири об'єднання [[Національні меншини в Україні|національно-культурних меншин]]: Асоціація циган м. Кілії та району, Клійське районне молдавськемолдовське товариство «Лучаферул», районне національно-культурне товариство старообрядців липован «Київська Русь» та районне болгарське культурно-освітнє об'єднання «Късмет», які мають за мету відродження національно-культурних традицій свого народу. Так, Асоціація ромів Кілійського району відкрила ромську школу, основною метою якої є забезпечення ромам, що проживають на території міста та району, можливості вивчення рідної мови, літератури, історії, освоєння національних, культурних цінностей та народних традицій. Основною метою громади «Късмет» є задоволення національно-культурних потреб у справі відродження болгарської мови, культури, історії, традицій та звичаїв болгар, захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, спортивних, та інших інтересів. Метою ж районного молдавськогомолдовського товариства «Лучаферул» є збереження національної ідентичності і формування національної свідомості українських молдован, налагодження міжетнічної взаємодії, збереження миру та злагоди в країні.
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
Рядок 2120:
* Борисов Валерій Дмитрович&nbsp;— кандидат економічних наук, Народний депутат України 5-го та 6-го скликань
* Ботошанський Яків Абрамович&nbsp;— єврейський письменник, драматург, критик, журналіст
* Боцу Павло Петрович&nbsp;— молдавськиймолдовський радянський поет, письменник, співак, голова Союзу письменників Молдови, голова Верховної Ради Молдови (1971–1973)
* [[Бочкович Кирило Васильович|Бочкович Кирило Васильович]]&nbsp;— заступник командира окремого взводу протиповітряної оборони 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту, Герой Радянського Союзу
* [[Буков Єміліан Несторович]]&nbsp;— молдавськиймолдовський письменник, поет
* Вієру Раїса Федорівна&nbsp;— кандидат філологічних наук, доцент кафедри латинської мови медичного інституту МолдавіїМолдови
* Гречкосій Д. П.&nbsp;— екс-голова Кілійського [[Виконавчі органи місцевого самоврядування в Україні|райвиконкому]]
* [[Дубовой Олександр Федорович]]&nbsp;— [[Народні депутати України 6-го скликання|Народний депутат України 6-го скликання від 128 округу]]
Рядок 2132:
* [[Крук Юрій Борисович]]&nbsp;— Народний депутат України 2&nbsp;— 7 скликань
* Куниця Микола Андрійович&nbsp;— історик, російський письменник
* Мартін Георгій Георгійович&nbsp;— заступник міністра оборони МолдавіїМолдови, учасник бойових дій Афганістану, генерал-майор
* [[Музика Микола Антонович|Музика М. А.]]&nbsp;— [[Герой Соціалістичної Праці]], [[Депутат]] [[Верховна Рада УРСР|Верховної Ради УРСР]]
* Накко Ольга Єгорівна&nbsp;— молдавськомолдовсько-російська письменниця
* Наку Іван Максимович&nbsp;— науковий співробітник Кишинівського Університету, директор Астро-Обсерваторії, має 11 робіт і 8 монографій в області астрономії
* Наку Микола Федорович&nbsp;— кандидат медичних наук, заступник міністра охорони здоров'я МолдавіїМолдови (1963–1976)
* Петку Михайло Георгійович&nbsp;— рекордсмен Кілійщини, пропрацював на посаді директора Приозернянської школи 45 років (1962–2007)
* [[Поджаров Іван Іванович]]&nbsp;— державний діяч, [[Народні депутати України 1-го скликання|Народний депутат України 1-го скликання від 311 округу]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кілійський_район