Вікіпедія

Географічна карта: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Географічна карта і мапа то є різні терміни.
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Physical World Map 2004-04-01.jpeg|міні|200пкс|Фізична мапакарта світу]]
[[Файл:GEO Globe.jpg|міні|200пкс|Глобус]]
{{Otheruses|Карта}}
{{Otheruses|Мапа (значення){{!}}Мапа}}
'''Географічна карта, мапа''' — зображення у певному [[масштаб]]і території земної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків із застосуванням географічної ([[Картографічні проекції|картографічної]]) проекції. Вона показує розміщення, властивості і зв'язки різних природних і соціально-економічних об'єктів та явищ.
 
До основних картографічних творів відносять також [[глобус]]и — об'ємні кулеподібні моделі Землі з нанесеним на них картографічним зображенням, виконані в певному масштабі і [[Атлас (книга)|атласи]] — систематизовані цілісні зібрання карт, створені за єдиною програмою.
 
За приклад мапкарт із різним охопленням території можна взяти мапикарти світу, мапикарти півкуль, мапикарти [[материк]]ів і [[океан]]ів, мапикарти [[країна|країн]], мапикарти [[область|областей]], [[район]]ів, мапикарти [[заповідник]]ів, [[місто|міст]] тощо.
 
== Історія ==
[[Файл:Hereford Mappa Mundi 1300.jpg|міні|150пкс|Герефордська мапакарта світу, близько [[1300]] року н. е.]]
 
[[Ератосфен|Ератосфен Кіренський]] (близько [[275 до н. е.|275]]-[[194 до н. е.|194]] до  н. е.) не тільки виміряв довжину земного [[меридіан]]а (250 000 [[стадій]]) і обчислив радіус Землі (40 000 стадій), але й увів поняття «[[паралель|паралелі]]» та «[[меридіан]]и», довільно наніс їх на укладену ним карту заселених земель — «[[ойкумена|ойкумену]]». Цією картою користувались 400 років — до кінця [[І століття]]. До наших днів дійшло 27 карт давньогрецького вченого [[Клавдій Птолемей|Клавдія Птолемея]] (близько [[90]]-[[160]] н. е.) з еллінзованого єгипетського міста [[Александрія]], які він додав до своєї наукової праці «[[Географія (Птолемей)|Географія]]». Він описав методику укладання карт, перелічив близько 8 тис. назв різних об'єктів на відомій йому місцевості, в тому числі кілька сотень із [[Географічні координати|географічними координатами]], визначеними за Сонцем і зірками. Птолемей уперше використав сітку меридіанів і паралелей, яка мало чим відрізнялася від сучасної.
 
У [[Середньовіччя|середні віки]] Землю зображували у вигляді кола або прямокутника, у центрі яких розміщували важливі міста, святі місця<ref>У XIII столітті на англійській карті світу, вміщеній у [[Псалтир]]і, у «центрі світу» розміщено [[Єрусалим]]&nbsp;— священне місто для християн.</ref>, на крайньому сході&nbsp;— рай, а на заході&nbsp;— пекло. В [[VI століття|VI столітті]] одну з таких мап створив візантійський чернець [[Козьма Індикоплов]]. Зображена ним система світу розповсюдилася в тодішній Європі. Середньовічні картографи Європи і арабських країн креслили карти таким чином, що [[схід]] розташовувався нагорі карти, а [[північ]], відповідно, ліворуч<ref>[http://www.diclib.com/cgi-bin/d1.cgi?l=ru&base=colier&page=showid&id=5172 Орієнтування стародавніх карт.]</ref>. Сам термін орієнтування походить від латинського слова ({{lang-la|oriens}}&nbsp;— схід). Цю традицію вони успадкували від давньогрецьких і давньоримських мореплавців, бо насправді, в морі набагато легше відшукати схід сонця, ніж північ.
 
== Класифікація ==
[[Файл:Topographic map example.png|міні|200пкс|Приклад топографічної маракарти]]
{{Seealso|Радянська система розграфлення та номенклатури топографічних карт}}
 
Рядок 39:
 
'''За охопленням території''' карти поділяються на:
* Світові (мапакарта земної кулі)
* Океанів (мапакарта всіх океанів)
* Материкові (мапакарта окремого материку «Африка»)
* Країни (маракарта однієї країни «Україна»)
 
== Створення карт ==
Рядок 50:
* Циліндричні проекції використовуються для карт світу&nbsp;— модель [[Земля|Землі]] ніби вміщують у циліндр і уявно проектують на його стінки земну поверхню. При розгортанні циліндра утворюється плоске зображення; [[меридіан]]и і [[паралель|паралелі]] у цій проекції&nbsp;— прямі лінії, що проведені під кутом, лінія найменших спотворень&nbsp;— [[екватор]].
* Конічні проекції найчастіше використовуються для зображення [[Євразія|Євразії]], [[Азія|Азії]], світу. Для цього один або декілька конусів насаджуються на модель Землі і на них переносять всі точки земної поверхні. Меридіани у такій проекції&nbsp;— прямі лінії, які виходять з однієї точки (полюса), а паралелі&nbsp;— дуги концентричних кіл.
* Для зображення на мапахкартах окремих материків чи океанів використовують азимутальні проекції. При цьому на площину проектують поверхню материка. Точкою нульових спотворень є точка дотику площини до земної поверхні. Водночас периферійні частини карти мають в такій проекції максимальне спотворення. Паралелі у прямих азимутальних проекціях (точка дотику&nbsp;— полюси) зображаються концентричними колами, а меридіани&nbsp;— прямими (променями). У такій проекції складені карти [[Антарктида|Антарктиди]], приполярних районів. У поперечно-азимутальній проекції (точка дотику&nbsp;— на екваторі) складена мапакарта півкуль. У ній меридіани і паралелі&nbsp;— криві, за винятком екватора і середніх меридіанів півкуль. Для зображення окремих материків точки дотику вибирають у їх центрі (карти [[Африка|Африки]], [[Австралія|Австралії]], [[Америка|Америки]]). В сучасних умовах картографічні проекції будуються також за допомогою математичних розрахунків без допоміжних поверхонь. Їх називають умовними.
 
Внаслідок кулястості Землі на мапах існує спотворення довжин, кутів, форм та площ. Вони є різних видів, а їх величина залежить від виду проекції, масштабу карти і охоплення території. Виявити на карті спотворення довжин вздовж меридіанів можна, порівнявши відрізки меридіанів між двома сусідніми паралелями. Якщо вони рівні, то спотворень немає.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Географічна_карта