Вікіпедія

Ужгородський кафедральний собор: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 23:
 
== Архітектура собору ==
Інтер’єр собору оформлений у стилі [[рококо]]. Кафедральний собор зазнав значних руйнувань під час визвольної війни угорського народу впроти панування [[Габсбурги|Габсбургів]] у 1703—1711 роках, але вже в 1718 році в ньому велася [[Служба Божа]]. ▼
Сучасне планування собору, його побудову та внутрішнє оздоблення виконали закарпатські та ужгородські майстри. Розпис всередині собору на початку XX століття в стилі пізнього бароко було виконане художником [[Бокшай Йосип Йосипович|Йосипом Бокшаєм]] (1891-1975). Частково збереглися фрагменти автентичного малюнку XVIII століття.▼
 
Важливе місце у загальному вигляді собору посідає чотириколонний портик [[Коринфський ордер|коринфського ордеру]]. ЦентральнийЦентральна неф[[Нава перекритий(архітектура)|нава]] перекрита напів-циркульнимициркульним склепіннямисклепінням.▼
 
Собор побудований з цегли, його головний фасад увінчаний трикутним фронтоном, до якого примикають восьмигранні триярусні вежі з курантами. Спочатку дзвіниці собору були дерев'яними, однак у 1812 одна з них була майже повністю зруйнована бурею. Для симетрії знесли і другу, а 1814 року вежі відновили.
▲Важливе місце у загальному вигляді собору посідає чотириколонний портик [[Коринфський ордер|коринфського ордеру]]. Центральний неф перекритий напів-циркульними склепіннями.
 
▲Інтер’єр собору оформлений у стилі [[рококо]]. Кафедральний собор зазнав значних руйнувань під час визвольної війни угорського народу в 1703—1711 роках, але вже в 1718 році в ньому велася Служба Божа.
 
У лівій башті встановлений величезний дзвін «Іван» вагою одна тонна, а в правій - тритонний дзвін. До порталу прибудували сходинки з червоного мармуру. З обох боків центрального входу встановлені таблички з написами церковнослов'янською мовою: «Хрест - краса церквам, вірним твердження, нечистим смерть» і «Хрест - охоронець світу, царям держава, ангелам слава». Тоді ж на обох дзвіницях з'явився годинник з курантами, їх за власні гроші купив у Відні і подарував храмові Августин Єнковський.
 
▲Сучасне планування собору, його побудову та внутрішнє оздоблення виконали закарпатські та ужгородські майстри. Розпис всередині собору на початку XX століття в стилі пізнього бароко булобув виконаневиконаний художником [[Бокшай Йосип Йосипович|Йосипом Бокшаєм]] (1891-1975). Частково збереглися фрагменти автентичного малюнку XVIII століття.
 
Для незрячих туристів в ужгородському пасажі Баті встановлено бронзовий макет храму.
 
== Поховання ==
За практикою в соборі хоронили єпископів, останнє захороненняпоховання відбулося в листопаді 1947 року після вбивства єпископа (блаженного) [[Теодор (Ромжа)|Теодора Ромжі]]. Після цього Радянська влада оголосила про ліквідацію єпархії і передачу майна [[Російська православна церква|російській православній церкві]], в тому числі - — Собор. Після відновлення [[Мукачівська греко-католицька єпархія|МГКЄ]] Собор повернуто єпархії і ву ходіпроцесі досліджень підвалів виявлено останки блаженного Теодора, які вже вважали втраченими, як багатоі багатьох інших священників, які постраждали за віру і були знищені радянською владою.
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ужгородський_кафедральний_собор