Бруслина карликова: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення |
м категоризація, правопис |
||
Рядок 23:
== Опис ==
[[Файл:Бруслина карликова.JPG|thumb|250 пкс|Квітучий пагін]]
Вічнозелений або напіввічнозелений сланкий [[кущ]] заввишки 10-100 см, завширшки до 140 см, [[хамефіт]]. Кореневище довге, дерев'янисте. Молоді пагони зелені, вкриті поздовжніми борозенками, з численними бородавчастими наростами, згодом стають сіро-коричневими. Вегетуючі пагони, як правило, стеляться по землі і вкорінюються, квітучі пагони підіймаються над її поверхнею. Бруньки дрібні, кулясто-яйцеподібні. Розташування листків на стеблі чергове з нерівномірними проміжками, інколи майже супротивне, у верхній частині пагона вони часто зібрані в [[Мутовка|колотівки]]. Листкові черешки завдовжки 1-3 мм. Листки шкірясті, видовжено-ланцетні, заокруглено-загострені, з ледь загнутим, невиразно пильчастим краєм, зверху яскраво-зелені, знизу — сизуваті, завдовжки до 4 см.
[[Квітка|Квітки]] двостатеві, [[Актиноморфна квітка|актиноморфні]], чотиричленні, бурувато-червоні (рідше — зеленкуваті), дрібні, поодинокі або зібрані по 2-3 штуки у напівзонтики. Вони розташовані на тонких квітконосах завдовжки до 2 см, що виходять з пазух листків. [[Плід (ботаніка)|Плід]] — чотирилопатева, повисла, блідо-жовта, рожева або зеленкувата коробочка завдовжки до 1 см. Насінини буро-червоні, кулясті, завширшки до 3 мм, наполовину вкриті зморшкуватим помаранчевим [[принасінник]]ом.
== Поширення ==
[[Ареал]] бруслини карликової розірваний на декілька ізольованих ділянок. Східний [[ексклав]] охоплює гори [[Центральна Азія|Центральної Азії]], [[Тібет]], [[Китай]] та [[Монголія|Монголію]]. Західні ділянки включають [[Кавказ]], [[Крим]], [[Придніпровська височина|Придніпровську]], [[Подільська височина|Подільську]] та [[Молдавська височина|Молдавську височини]], плато [[Сучава (плато)|Сучава]] в Румунії. Крім цих регіонів бруслину карликову знайдено у Польщі.<ref>Ковальчук С. І., [[Кльоц Олександр Миколайович|Кльоц О. М.]] «[http://tovtry.com/ua/info/articles/press_npp/18.html Знахідки ''Euonymus nana'' Bieb. на Поділлі (Хмельницька область)]» // ''[[Український ботанічний журнал]]''. — 1984. — T. 41. — № 4.</ref>
В Україні зафіксовано близько 30 локальних популяцій виду, переважна більшість яких зосереджена на [[Поділля|Поділлі]]. Площа осередків коливається від 0,3 до 20 га, середня щільність популяцій становить 1-5 пагонів на 1 м², максимальна — 17 пагонів на 1 м². Спостерігається тенденція до зменшення щільності популяцій та їх повної [[Елімінація (біологія)|елімінації]].
== Екологія ==
Рослина морозостійка, тіньовитривала, посухостійка. Часто стрічається на карбонатних
Розвиток рослин починається у квітні, завершується у жовтні. Цвітіння відбувається у червні-липні,
== Значення і статус виду ==
Рядок 49:
* ''Euonymus koopmannii'' <small>Lauche</small>
* ''Euonymus linifolius'' <small>Dippel</small>
* ''Euonymus nana''
* ''Euonymus nanus'' var. ''turkestanicus'' <small>Dieck</small>
* ''Euonymus rosmarinifolius'' <small>Vis.</small>
Рядок 68:
[[Категорія:Рослини, занесені до Червоної книги України]]
[[Категорія:Декоративні кущі]]
[[Категорія:Рослини, описані 1819]]
|