Феодосій Макаревський: відмінності між версіями

Олександр Макаревський народився на Чернігівщині. 1845 року закінчив семінарію на ув Чернігівськй єпархії. 1849 року закінчив [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київську духовну академію]].

Викладав історію у [[Смоленськ]]у. З 1853 року — священик Свято-Троїцького собору у місті [[Вязьма]]. 1861 року після смерті дружини стає монахом, стаєотримує посаду інспекторомінспектора Смоленської семінарії ій приймає ім'я Феодосій на честь [[Феодосій Печерський|Феодосія Печерського]]. 1862 року працює у Петербурзькій семінарії. З 1863 року — ректор Воронізької семінарії.

23 червня 1871 року його призначено єпископом Таганрозьким і Катеринославським з кафедрою у [[Преображенський собор (Дніпропетровськ)|Преображенському соборі]] Катеринослава. Прослужив на епископськійєпископській службі майже 14 років. З 1872 року почав видавати «Єпархіальний вісник», закінчивзаснував чоловічі духовні училища у [[Катеринослав]]і, [[Бахмут]]і ій [[Маріуполь|Маріуполі]], впорядкував жіноче училище ув Катеринославі. 1884 року створив Єпархіальну училищну раду, що відкрила 108 церковно-парфіальніпарфіальних школишкіл.

Досліджував історію краю. Його працями слугувалися [[Дмитро Яворницький]], [[Дмитро Багалій]] йі [[Мар'ян Дубецький]]. Збирав пам'ятки церковної старовини, найкращі з яких відправляв до музею Церковно-археологічного товариства (почесним членом якого був з 1873 року) при Київській духовній академії.