Дмитро Гуня: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення |
→Див. також:
Битва під Жовниним. Фінальна стадія востання Якова Острянина, 1938 р. Атака Польської гусарскойї кавалерії на казацкий табір. ( |
||
Рядок 50:
Навесні [[1638]] року Гуня взяв участь у селянсько-козацькому повстанні під проводом [[Скидан Карпо|Карпа Скидана]] і [[Острянин Яків|Якова Острянина]].
Гуня розіслав посольства з проханням про допомогу до кримського хана і на [[Дон]]. В другій половині березня полк Гуні вирушив із Запоріжжя з метою захопити переправи через [[Дніпро]]. Розгромивши окремі польські гарнізони, козаки взяли під свій контроль русло Дніпра від [[Кременчук]]а до [[Трипілля]]. Після битви під [[Лубни|Лубнами]] загони очолювані Гуні приєдналися до основних сил козацького війська.
[[File:Жовнинская битва (фрагмент батальной картины, автор Ногин Роман).jpg|alt=Битва під Жовниним. Фінальна стадія востання Якова Острянина, 1938 р. Атака Польської гусарскойї кавалерії на казацкий табір. (холст/масло) 77см x 154см. Автор: Роман Ногін.|left|thumb|330x330px|Битва під Жовниним. Фінальна стадія востання Якова Острянина, 1938 р. Атака Польської гусарскойї кавалерії на казацкий табір. (холст/масло) 77см x 154см. Автор: Роман Ногін.]]
Після невдалого [[Жовнинська битва|бою під Жовнином]] частина повстанців на чолі з [[Острянин Яків|Яковом Острянином]], вважаючи, що повстання зазнало невдачі, відступила на [[Слобожанщина|Слобідську Україну]]. Козаки, що залишилися (біля 20 тис.), боролися далі, обравши [[гетьман]]ом Гуню. Вони відійшли до гирла [[Сула (річка)|Сули]], де у місці впадіння ріки [[Старець]] збудували табір. В ньому з червня до [[28 серпня]] ([[7 серпня]]) [[1638]] оточені козаки, страждаючи від виснаження, нестачі харчів та фуражу, кілька тижнів запекло відбивали штурми військ [[Миколай Потоцький|Миколая Потоцького-«Ведмежої лаби»]] та [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]]. Ватажки коронного війська відхилили пропозицію Гуні про укладення перемир'я.
| |||