Магнетострикція: відмінності між версіями

'''Магнетостри́кція''' ({{lang-en|magnetostrictrion}}; {{lang-de|Magnetostriktion f}}; {{lang-ru|магнитострикция}}) — зміна форми або розмірів тіл (з [[нікель|нікелю]], легованого залізонікелевого, залізокобальтового або залізоалюмінієвого сплаву, нікелевого [[Феримагнетики|фериту]] тощо) підпри намагнічуванні й часрозмагнічуванні намагнічуванняїх, що викликана зміною зввзаємозв'язків між [[атом]]ами в [[кристалічна ґратка|кристалічній ґратці]].

Магнітострикцію використовують в [[Магнітострикційний перетворювач|магнітострикційних перетворювачах]] [[ультразвук]]у&nbsp;— пристроях, що перетворюють енергію [[магнітне поле|магнітного поля]] на енергію механічних коливань або навпаки. Явище, зворотної магнітострикції носить назву [[ефект Вілларі|магнетопружний ефект або ефект Вілларі]] (Emilio Villari, 1836–1904). Вперше ефект було досліджено [[Джоуль Джеймс Прескотт|Джеймсом Джоулем]] у [[1842]] році під час спостереження зразка нікелю<ref name="Joule">{{ref-en}} ''Joule, James'' (1842), Sturgeon's Annals of Electricity 8: 219.</ref>.

* ''С. Тикадзуми'' Физика ферромагнетизма. Магнитные характеристики и практические применения.&nbsp;— М.: Мир, 1987.-&nbsp;— 416 с.