Гауленд: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 29:
Острів був відкритий у [[1822]] році капітаном китобійного судна «Оено» ({{lang-en|Oeno}}) Джорджем Вортом ({{lang-en|George B. Wort}}) з острова [[Нантаке]]т ([[Масачусетс]], США) та названий на його честь&nbsp;— '''Ворт''' ({{lang-en|Worth Island}}))<ref name="Sharp">{{ref-en}} ''Sharp, Andrew.'' The Discovery of the Pacific Islands. Oxford: Oxford University Press, 1960.</ref><ref name="Bryan"></ref>. У 1828 році капітан іншого китобійного судна «Мінерва Сміт» ({{lang-en|Minerva Smith}}), Даніель Маккензі ({{lang-en|Daniel MacKenzie}}), вважаючи цей острів незвіданним, назвав його на честь власника його судна<ref name="Maude">{{ref-en}} ''Maude, H. E.'' Of Islands and Men: Studies in Pacific History. Melbourne, Australia: Oxford University Press, 1968. </ref>. 9 вересня [[1842]]&nbsp;року капітан китобійного судна «Ізабелла» ({{lang-en|Isabella}}) Джордж Нетчер ({{lang-en|George E. Netcher}}) з [[Нью-Бедфорд (Массачусетс)|Нью-Бедфорда]] (Масачусетс, США) перейменував острів на '''Гауленд,''' за ім'ям матроса з його команди, що першим побачив острів<ref>{{ref-en}} {{cite gnis|id=1393033|name=Howland Island|accessdate= 22 вересня, 2013}}</ref>.
 
Джордж Нетчер повідомив про відкриття капітана Тейлора, що відкрив подібний острів з гуано в Індійському океані, й уклав з ним угоду спільно використовувати родовища на обох островах. Тейлор познайомив Нетчера із президентом Американської компанії з видобутку гуано ({{lang-en|American Guano Company}}), Альфредом Г. Бенсоном ({{lang-en|Alfred G. Benson}})<ref name="NYT1">{{ref-en}} [http://www.nytimes.com/1865/05/03/news/guano-companies-litigation-case-interest-stockholders-supreme-court-general-term.html «The Guano Companies in Litigation&nbsp;— A Case of Interest to Stockholders».]&nbsp;— The New York Times, May 3, 1865.</ref>. На запрошення цієї компанії у 1854 році на кораблі «Руссо» капітана Поупа острів відвідав Стетсон, що залишив опис відвідин: «острів окупований зграями морських птахів і полчищами пацюків»<ref name="Howland">''Howland, Llewellyn.'' [http://scholarspace.manoa.hawaii.edu/bitstream/handle/10125/8847/vol9n2-95-106.pdf?sequence=1 «Howland Island, Its Birds and Rats, as Observed by a Certain Mr. Stetson in 1854.»] Pacific Science, Vol. IX, April 1955, pp. 95-106.</ref>. Бенсон намагався зацікавити компанію у видобутку гуано саме на Гауленд, проте керівники компанії вважали їх родовища недостатніми. У жовтні 1857 компанія відправила сина Бенсона Артура на острови Бейкер і Джарвіс, який також відвідав Гауленд і взяли там зразки гуано. Згодом Бенсон пішов з компанії й разом з Нетчером, Тейлором і Джорджем У. Бенсоном сформували Компанію гуано Сполучених Штатів ({{lang-en|United States Guano Company}}) заради експлуатації родовищ Гауленда<ref name="NYT1"></ref>. З [[1857]] року офіційно належить [[США]] відповідно до [[Закон про Гуано|Закону про гуано]]<ref name="Bar">{{ref-en}} American Guano Co. v. U.S. Guano Co., 44 Barb. 23 (N.Y. 1865).</ref>. Однак, коли їхнє судно компанії Бенсона дісталось острова в 1859 році вони виявиливиявилось, що Гауленд вже зайнятий представниками Американської компанії гуано<ref name="Bar"></ref>. Компанії судилися в окружному суді Нью-Йорка. Суд постановив спільно видобувати гуано обом компаніям. Родовище гуано видобувалось американськими компаніями з 1857 по жовтень [[1878]] року, коли родовища були істотно виснажені<ref name="GAOOGC">{{ref-en}} [http://www.gpo.gov/fdsys/pkg/GAOREPORTS-OGC-98-5/content-detail.html «GAO/OGC-98-5&nbsp;— U.S. Insular Areas: Application of the U.S. Constitution.»] U.S. Government Printing Office, November 7, 1997.</ref>. У складних навігаційних умовах кілька кораблів зазнали руйнування поблизу острова.
 
З [[1886]] по [[1891]] рік острів був окупований представниками британської компанії [[Джон Арундел|Джона Арундела]] ({{lang-en|John T. Arundel}}), що розробляла родовища фосфору в Науру. Для цих цілей Арундел набрав робітників з [[Острови Кука|островів Кука]] і [[Ніуе]]<ref name="Bryan"></ref>.
Рядок 50:
</center>
 
[[1935]] року було розпочато американську колонізацію острова, яка припинилася з початком [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]]<ref>{{ref-en}} [http://www.worldstatesmen.org/US_minor.html «Howland Island.»] на сайті worldstatesmen.org.</ref>. Задля уточнення американського суверенітету над островом 13 травня [[1936]] року був виданий окремий Указ 7368, згідно з яким острів Гауленд&nbsp;— [[неінкорпорована територія]] під наглядом [[Міністерство внутрішніх справ США|Міністерства внутрішніх справ США]]<ref name="Мем">{{ref-en}} [http://home.att.net/~higley.family/HullMemo.htm «Memorandum of Secretary of State Cordell Hull to the President, February 18, 1936».] Presidential Private File, Franklin D. Roosevelt Library, Hyde Park, New York.</ref><ref name="ЭСМ"></ref>. [[Міністерство торгівлі США]] вирішило створити постійну присутність держави на екваторіальних островах [[Лайн (острови)|Лайн]] з перспективою створення повітряної бази, що зв'яже Австралію з Каліфорнією. Для цих цілей відбувалась ротація кожні 3 місяці наукових груп із 4 випускників і студентів приватної школи [[Школа КамехамехиКамеамеа|КамехамехаКамеамеа]] ({{lang-en|Kamehameha School}}) з Гонолулу, які збирали ботанічні й зоологічні зразки, проводили погодинні метеорологічні спостереження. Колоністи розбили табір із півдюжини маленьких наметів на дерев'яних рамах на пляжі на західній стороні острова. Поселення назвали Ітаска, на честь свого рейсового корабля ''USCGC Itasca'', що курсував між островами Лайн і Гаваями. У колоністів були великі запаси консервів, води та інших матеріалів, включно із бензиновим холодильником, радіо, аптечками і величезною кількістю цигарок. Колоністи розчистили злітно-посадкову смуги для літаків. Подібні колонізаційні проекти були розпочаті й Бейкері з Джарвісом. Саме тоді на острові почали користуватись гавайським часом [[UTC]] 10+30<ref name="Long"></ref>. Поруч зі станцією для човнів колоністи збудували із білого пісковику денний маяк, розфарбували чорними смугами.
 
Злітно-посадкова смуга острова була названа на честь Джеймса Камакайві ({{lang-en|James Kamakaiwi}}), молодого гавайця, що прибув на острів із першою групою колоністів, був лідером і пробув на острові найдовший час, більше 3 років. [[Управління суспільних робіт США]] ({{lang-en|Works Progress Administration}}) вирішило збудувати трирядну злітну смугу для першої американської повітряної навколосвітньої подорожі [[Амелія Ерхарт|Амелії Ерхарт]] (пілот) і [[Фред Нунан|Фреда Нунана]] (штурман) на двомоторному літаку [[Lockheed Model 10 Electra]] в 1937 році. Гауленд був обраний як місце дозаправки. Під час своєї навколосвітньої подорожі Ерхарт і Нунан вилетіли з [[Лае (місто)|Лае]] на [[Нова Гвінея|Новій Гвінеї]], але так і не дістались острова. Їхній радіосигнал був спійманий радіостанцією Гауленда, але літак так ніхто й не побачив. На честь загиблої маяк на острові назвали її ім'ям.
У вересні [[1943]] року був зайнятий [[Морська піхота США|морською піхотою США]].
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], [[8 грудня]] [[1941]] року, наступного дня після [[Напад на Перл-Гарбор|подій в Перл-Гарборі]], 14 двомоторних японських бомбардувальників [[Mitsubishi G3m]] грипи Хітосі ({{lang-ja|千歳海軍航空隊}}) з авіабази в [[Кваджалейн]]і атакували острів Гауленд. Загинули двоє колоністів зі школи Камеамеа школи, Річард Вейлі ({{lang-en|Richard "Dicky" Kanani Whaley}}) і Джозеф Келіханануі ({{lang-en|Joseph Kealoha Keliʻhananui}}), була зруйнована злітно-посадкова смуга і маяк. Два дні по тому японський підводний човен обстріляв залишки колонії<ref name="Butler"></ref>. Один бомбардувальник повертався двічі протягом наступних тижнів і бомбив руїни Ітаскатауну. Два студенти, що залишалися в живих були евакуйовані ВМС США 31 січня [[1942]] року на [[Есмінець|есмінці]] [[USS Helm]]. Гауленд був зайнятий батальйоном [[Морська піхота США|морської піхоти]] Сполучених Штатів у вересні [[1943]] року і використовувався для потреб військово-морської авіації до травня [[1944]] року.
 
Маяк був відновлений на початку 1960-х років матросами з корабля берегової охорони США ''Blackhaw''<ref name="Voyage">{{ref-en}} «Voyage to Howland Island of the USCGC Kukui.» US Coast Guard.</ref><ref name="EarhartB">{{ref-en}} «Earhart beacon shines from lonely island.» Eugene Register-Guard, August 17, 1963.</ref>. У 1967 році [[Ен Пелегріно]] ({{lang-en|Ann Pellegreno}}) під час меморіальної подорожі навколо світу, вшановуючи пам'ять Амалії Ерхарт, скинула вінок на острів. У 1997 році це повторила [[Лінда Фінч]] ({{lang-en|Linda Finch}})<ref name="Safford"></ref>. Станом на 2010 рік, денний маяк Амалії Ерхарт зазнає руйнації, фарбу змили дощі<ref name="HistoricLS">{{ref-en}} «Historic Light Station Information and Photography: Pacific Rim». United States Coast Guard Historian's Office.</ref>.
 
== Географія ==