Птолемей Апіон: відмінності між версіями

'''Птолемей Апіон''' (*Πτολεμαίος ο Απίων, між [[154 до н. е.]] та [[150 до н. е.]] — [[96 до н. е.]]) — цар [[Кіренаїка|Кіренаїки]] з 116 до 96 року до н. е.

Походив з династії [[Птолемеї]]в. Позашлюбний син [[Птолемей VIII Фіскон|Птолемея VIII]] та коханки Ірен. Народився у 150-х роках до н. е. за часчасів володарювання його батька в Кіренському царстві. Після отримання Птолемеєм Фісконом влади в Єгипті у 145 році до н. е., Апіон перебирається до Олександрійського царського двору в Олександрії. Тут мешкав до 116 року до н. е., коли Фіскон помер. За заповідомзаповітом останнього отримав Кіренаїку.

У 116 році до н. е. перебирається до Кірени, де став самостійним царем. Про правління Апіона немає якихось достовірних знань. Близько у 105 або 101 році до н. е. написав заповідзаповіт, відповідно до якого Кіренське царство повинно було перейти до Римської республіки. Помер у 96 році до н. е.

Спочатку римський сенат відмовився приймати це царство, передавши містам Кіренаїки волю. Це призвело до безладдюбезладдя, а згодом анархії. Тому лише у 76 році до н.е. сенат вирішив прийняти цю область, призначивши в якості намісника квестора [[Гней Корнелій Лентул Марцеллін|Гнея Корнелія Лентула Марцелліна]]. Останній облаштував Кіренаїку в якості нової римської провінції.