Ермітажний театр: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
→‎Будівля театру: вікіфікація
Рядок 16:
 
[[Файл:Ermitage Theater.jpg|міні|праворуч|220пкс|Сучасний концерт в Ермітажному театрі]]
Набережна Неви в цьому місті вже давно була тісно забудована палацами. Після декількох проектів зупинились на варіанті побудови театру на підмурках старого палацу [[Петро I Олексійович|Петра І]]. Палац Петра розібрали, а на рівні 2-го поверха і розмістили нове приміщеня театру. Складне розташування нової будівлі спонукало будувати його частинами. Особливо важкою була проблема зв'язку новою будівлі з інуючими, які забороняли чіпати. Архітектор вирівняв театр по висоті з існуючими триповерховими будівлями і зробив три поверхи в самій театральній будівлі. Це логічно прив'язало його прибудову до всього ансамблю.
 
Ще однією технічною перешкодою була Зимова канавка. Через неї перекинули ефектний міст-перехід по другому поверху (арх. Ю. Фельтен.)
Рядок 24:
Однак театральна сцена мала всі технічні пристосування для декорацій і сценічних ефектів доби. Ермітажний театр був настільки вдалим твором архітектора, що той у 1787 р. надрукував [[альбом]] з [[креслення]]ми будівлі.
 
Ермітажний театр пізніше зазнав декілька реконструкцій. Найбільш великою була реконструкція 1895–1898 рр., зроблена архітектором О. Ф. Красовським. У 1895 р. під час ремонту Ермітажного театру відновили і [[театральна завіса|театральну завісу]]. [[Ескіз (живопис)|Ескіз]] для неї зробив [[художник]] і [[мистецтвознавець]] [[Ернст Ліпгарт]] (1847–1932), відомий блискучими атрибуціями картин старих італійських майстрів.
 
Інтер'єри Джакомо Кваренги зберігли, а реконструкції підлягали службові приміщення і технічна частина театру. Театр має і меморіальне значення, бо на його сцені виступали відомі [[актор]]и і [[співак]]и, серед яких [[Анна Павлова]], [[Федір Шаляпін]], [[Матільда Кшесінська]], [[Святослав Ріхтер]], [[Мстислав Ростропович]].