Гай Гракх: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Життєпис: правопис |
м →Життєпис: правопис |
||
Рядок 10:
В [[123 до н. е.]] став [[трибун|народним трибуном]], належав до [[популяри|популярів]]. Користувався підтримкою бідних мешканців, уможливлював їм закупівлю зерна за низькою ціною (6,5 [[ас (монета)|аса]] ({{lang-la|as}})<ref>'''Ас''' — дрібна римська монета</ref> за [[модіус]]<ref>'''Модіус''' — римська міра для сипучих продуктів (1/6 м = 8,733 л) </ref> ({{lang-la|modius}}), у 122 році до н. е. віддав до рук [[Вершники (Давній Рим)|еквітів]] судові справи про [[фінанси|фінансові]] зловживання в [[рим]]ських [[провінція]]х.
Потім він замислив повалити аристократію, знищити могутність сенату, додавши до нього 300 нових членів, яких він хотів обрати зі стану вершників через коміції. Майже насильно вніс пропозицію про те, щоб дати латинянам право повного римського громадянства, а іншим [[Італія|італійським]] союзникам латинського
Але на цьому його вороги не зупинилися: один з новообраних народних трибунів запропонував скасувати закони Гракха. Подача голосів повинна була здійснюватися на Капітолійському пагорбі. Проте до цього справа не дійшла. Коли озброєні сенатори і вершники з'явилися на площі і консул [[Луцій Опімій]] зайняв Капітолій, Гракх зі своїми прихильниками пішов на Авентинський пагорб і звідти, після марних спроб вступити в переговори з сенатом і після того, як його друг Леторій утримав його від самогубства своїм проханням про те, щоб Гракх зберіг життя для кращих часів, він втік до гаю Фурріни, в одне з передмість міста, що знаходилося на правому березі Тибру. Тут наказав своєму довіреному рабу [[вбивство|убити]] себе, не бажавши потрапити до рук [[оптимати|оптиматів]] . Луцій Септимулей, друг гая Гракха, за гроші зголосився відрубати голову у трупа Гракха.
| |||