Ресурси і запаси берилію: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м +шаблон, Replaced: Арґентин → Аргентин з допомогою AWB |
Raider (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Ресурси і запаси берилію''' ({{lang-ru|ресурсы и запасы бериллия}}, {{lang-en|beryllium resources and reserves}}, {{lang-de|Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Beryllium}}) – світові прогнозні ресурси оксиду берилію на кінець ХХ ст. (1998) оцінюються в 2 млн т. Бл. половини прогнозних ресурсів зосереджено в Америці, в тому числі 35% у Бразилії і 10% – в США; бл. 30% – в Азії (15% – в Індії, 12% – в Китаї) і бл. 20% – в Африці (в ПАР, Уганді, Руанді, Зімбабве та ін. країнах). За іншими даними, бл. третини світових складають прогнозні ресурси Росії, причому велика їх частина сконцентрована в Східному Сибіру (Бурятія, Хабаровський край). Загальні світові запаси оксиду берилію в світі (без Росії) на 1998 р. складали понад 1 млн т. Майже третина їх (понад 34%) зосереджена в Бразилії, 15,6% – в Індії; в надрах США і Китаю знаходиться по 9%.
Станом на 2004 р. за даними ГНПП “Аэрология” (РФ) загальні світові запаси оксиду берилію складають 1,374 млн т, у т.ч.: Бразилія – 360 тис. т., Росія – 350 тис. т., Індія – 160 тис. т, Аргентина – 70 тис. т, США – 65 тис. т. Близько половини світових загальних запасів зосереджено на американському континенті і пов’язано в основному з бертрандит-адуляр-аргілізированими метасоматитами і
Розподіл підтверджених запасів оксиду берилію в світі істотно інший, ніж загальних: тут провідну позицію займають США (21% світових запасів), а друге і третє місця ділять Бразилія і Китай (по 18%). Світові запаси оксиду берилію навіть при двократному збільшенні видобутку можуть забезпечити потреби людства більш ніж на 200 років.
Рядок 7:
Головними геолого-промисловими типами власне берилієвих родовищ є бертрандит-адуляр-арґілізовані метасоматити, бертрандит-фенакіт-флюоритові метасоматити, берилієносні полевошпатові метасоматити, берил-слюдяні метасоматити і мінералізовані зони дроблення. З комплексних родовищ основне значення мають родовища у флюоритових метасоматитах; кварцевожильні зони і штокверки з рудами, що містять, крім берилію, вольфрам, молібден, олово, вісмут; берилієво-оловорудні скарни і рідкіснометалічні слюдоносні пегматитоні жили.
В Україні промислові запаси берилієвих руд приурочені до Українського щита (Сущано-Пержанська тектонічна зона). Зруденіння представлене метасоматитами кварц-польовошпатового, польовошпатового та польовошпат-сидеритового складу. У межах Українського щита берилієва мінералізація, представлена хризоберилом, виявлена в пегматитах Петроострівсько-Полохівського рудного поля. Крім того, рудопрояви берилію виявлені у Приазов’ї – Шевченківське родов. літієвих пегматитів, родов. “Балка Крута”, Єлисеївське пегматитове поле, рудопрояв Кам’яні Могили.
==Див. також==
| |||