Бабишкін Олег Кіндратович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Баби́шкін Оле́г Кіндра́тович''' (* [[4 листопада]] [[1918]], [[Переяслав-Хмельницький|Переяслав]] — † 17 грудня 1991, [[Київ]], похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]]) — український літературознавець, доктор філологічних наук, лесезнавець.
{{Письменник
| Ім'я = Бабишкін Олег Кіндратович
Рядок 12 ⟶ 11:
| Нагороди = {{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня}} {{Медаль «За відвагу»}} {{Медаль «За відвагу»}} {{Медаль «За перемогу над Німеччиною»}} {{Медаль «За взяття Будапешта»}} {{Медаль «За взяття Відня»}}
}}
'''Баби́шкін Оле́г Кіндра́тович''' (* [[4 листопада]] [[1918]], [[Переяслав-Хмельницький|Переяслав]] — † 17 грудня 1991, [[Київ]], похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]]) — український літературознавець, доктор філологічних наук, лесезнавець.
 
== Початки ==
Закінчив восьмирічку, в 1933–1935 роках працював швейником на 4-й взуттєвій фабриці ву Києві, навчався на робітфаці. Згодом вчився на філологічному факультеті [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка]].
 
Учасник Другої світової війни — пройшов від донських степів до [[Угорщина|Угорщини]] й [[Австрія|Австрії]], поранений. За бойові заслуги нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома медалями «За відвагу», медалями «За перемогу над Німеччиною», «За взяття Будапешта», «За взяття Відня», «35 років перемоги у Великій Вітчизняній війні».
Рядок 25:
Потрапив під вогонь критики тогочасних керівників у сфері літератури й заздрісників, серед аргументів: батька у 1930-ті роки кілька разів арештовували.
 
Звільнився «за власним бажанням» з видавництва «УРЕ», перейшов на викладацьку роботу в Київський університет ім. Т. Г. Шевченка в 1965 роціроку. Виконував обов'язки професора кафедри теорії і практики радянської журналістики факультету журналістики.
 
У 1968–1988 роках — професор і завідувач кафедр історії журналістики, теорії ій практики радянської преси, літератури іта журналістики.
 
В університеті його й далі звинувачували ву «націоналізмі» — особливо вза часичасів успіху кінофільму [[Тіні забутих предків (фільм)|«Тіні забутих предків»]] і Гончаревого [[Собор (роман)|«Собору»]] — Бабишкін високо оцінював згадані твори у своїх лекціях — це швидко ставало відомо в певних службах.
 
Крім історії літератури народів СРСР, також читав курс мистецтвознавства.