Пожежа: відмінності між версіями

'''Пожежа'''&nbsp;— позарегламентний процес знищування або пошкоджування вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля. (<ref>згідно з ДСТУ 2272 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять.)</ref>

* A -&nbsp;— горіння твердих речовин

** А1 -&nbsp;— яке супроводжується тлінням

** А2 -&nbsp;— яке не супроводжується тлінням;

* B -&nbsp;— горіння рідких речовин

** В2 -&nbsp;— нерозчинні у воді;

* C -&nbsp;— горіння газоподібних речовин (побутовий газ, водень, пропан);

* D -&nbsp;— горіння металів

** D1 –&nbsp;— легкі метали

** D2 –&nbsp;— лужні і лужноземельні метали

** D3 –&nbsp;— металомісткі &nbsp; з’єднанняз'єднання

* E -&nbsp;— горіння електроустановок, що перебувають під напругою ел. струму.

Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів -&nbsp;— це сукупність властивостей, які характеризують їх схильність до виникнення й поширення горіння, особливості горіння і здатність піддаватись гасінню загорянь. За цими показниками виділяють три групи горючості матеріалів і речовин: негорючі, важкогорючі та горючі.

Негорючі (неспалимі) -&nbsp;— речовини та матеріали, нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали -&nbsp;— червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та інші матеріали, а також більшість металів. При цьому негорючі речовини можуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, що виділяють горючі продукти при взаємодії з водою.

Важкогорючі (важко спалимі) -&nbsp;— речовини та матеріали, що здатні спалахувати, тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але нездатні самостійно горіти чи обвуглюватись після його видалення (матеріали, що містять спалимі та неспалимі компоненти, наприклад, деревина при глибокому просочуванні антипіренами, фіброліт і т. ін.);

Горючі (спалимі) -&nbsp;— речовини та матеріали, що здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення. У свою чергу, у групі горючих речовин та матеріалів виділяють легкозаймисті речовини та матеріали -&nbsp;— це речовини та матеріали, що здатні займатися від короткочасної (до ЗО с) дії джерела запалювання низької енергії.

Локалізація -&nbsp;— це стадія пожежогасіння, на якій обмежено розповсюдження полум'я та створено умови для її повної ліквідації (створено достатній запас паливно-мастильних матеріалів, вогнегасних речовин, людських ресурсів тощо). Локалізація й гасіння пожеж проводяться з метою збереження матеріальних цінностей [[держава|держави]] й окремих громадян та організацій протипожежними формуваннями [[Збройні Сили України|ЗС]], ЦО, [[Міністерство внутрішніх справ|Міністерства внутрішніх справ]], Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що проживає поблизу осередку надзвичайної ситуації.

Для локалізації пожежі створюються протипожежні смуги одночасно на кількох ділянках шириною 6—8 &nbsp;м. При наявності часу протипожежні смуги поширюються до 20—40 &nbsp;м перед фронтом і до 8—10 &nbsp;м на флангах і в тилу пожежі. Для гасіння пожежі можуть бути застосовані [[вибухові речовини]].

* [[1788]]: [[Велика кіотська пожежа]] &nbsp;— найбільша пожежа в історії [[Кіото]], [[Японія]].

* Ліпинський В. В. [http://%20http://pojbezpeka.at.ua/ Правове забезпечення пожежної безпеки в Україні]: монографія. / за заг. ред. С. &nbsp;В. &nbsp;Пєткова –&nbsp;— К. : Дакор, 2011.