Цзянь Сюлін: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Qypchak (обговорення | внесок) Створена сторінка: 200px|міні|Цянь Сюлін 1933 року '''Цянь Сюлін''' ({{lang-zh|錢秀玲}}, 1912... |
Qypchak (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Qian Xiuling cropped square in 1933.JPG|200px|міні|Цянь Сюлін 1933 року]]
'''Цянь Сюлін''' ({{lang-zh|錢秀玲}}, [[1912]]–[[2008]]) або ''Сю Лінг Цянь де Перлінґі'' ({{lang-fr|Siou-Ling Tsien de Perlinghi}}) — [[Бельгія|бельгійська]] вчена [[Китай|китайського]] походження. Нагороджена медаллю за порятунок близько 100 бельгійців під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Про її життя у Китаї зняли шістнадцятисерійний серіал.
== Біографія ==
[[Файл:Qian Xiuling and her husband marrying in 1933 from a Chinese source.jpg|міні|ліворуч|Одруження Цянь і Грегуара де Перлінґі, 1933 рік.]]
Цянь народився в [[Ісин (Дзянсу)| Ісині]] в провінції [[Цзянсу]] [[1912]] року. Її старший брат, генерал-лейтенант Цянь Жулунь, був начальником Першого Головного управління Міністерства оборони [[Гоміньдан]]у.<ref name="china1">[http://china.org.cn/english/NM-e/30626.htm A Story of World War II Heroism Comes Home to China]. China.org.cn.</ref>
[[1929]] року вона виїхала до Європи, щоб вивчати хімію в Бельгії в [[Левенський католицький університет|Левенському католицькому університеті]].<ref name=woc>[http://www.womenofchina.cn/womenofchina/html1/people/history/1409/552-1.htm Qian Xiuling: World War II Hero], Frank Zhao, 15 September 2014, Women of China.</ref>
[[1933]] року вона вийшла заміж за бельгійського лікаря Грегуара де Перлінґі<ref>{{cite web |url=http://www.7sur7.be/7s7/fr/1506/Sciences/article/detail/366913/2008/08/01/Deces-de-Siou-Ling-Tsien-qui-avait-sauve-Ecaussinnes-des-nazis.dhtml |title=Décès de Siou-Ling Tsien, qui avait sauvé Ecaussinnes des nazis |date=1 August 2008 |publisher=7sur7 |language=French}}</ref> й оселилась в {{нп3|Ербемон| |en|Herbeumont}}.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 146-2008-0155, Alexander von Falkenhausen.jpg|міні|150px|Генерал Александр фон Фалькенгаузен]]
У червні [[1940]] року Ербемон окупували нацисти. Коли бельгійський юнак підірвав військовий ешелон, окупанти засудили його до страти. Але Цянь звернулась до німецького генерала {{нп3|Александр фон Фалькенгаузен|Александра фон Фалькенгаузена|en|Alexander von Falkenhausen}}, який перебував у Бельгії. Вона його знала, оскільки генерал працював у Китаї<ref name=corg>{{cite web |url=http://www.china.org.cn/english/2002/Apr/30512.htm |title=A Story of World War II Heroism Comes Home to China |work=China.org.cn |date=April 2002 |accessdate=1 April 2015 }}</ref><ref name="china1"/> у рамках {{нп3|Китайсько-німецьке співробітництво (1911-1941)| китайсько-німецького співробітництва|en| Sino-German cooperation until 1941}} . Фалькенгаузен був радником [[Чан Кайші]]<ref name=spartacus>[http://spartacus-educational.com/GERfalkenhausen.htm Alexander von Falkenhausen], spartacus-educational.com, retrieved 1 April 2015</ref> і співпрацював з її старшим двоюрідним братом, генерал-лейтенантом Цянь Жулунем. Вона написала генералу лист з проханням врятувати хлопчика з міркувань гуманності.<ref name="china1"></ref><ref name="corg"></ref>
[[7 червня]] [[1944]] року Цянь знову зв'язалась із фон Фалькенгаузеном, коли нацисти засудили 97 бельгійців до смерті як акт помсти за вбитих у сусідньому місті {{нп3|Екоссінн| |en|Ecaussinnes}} трьох офіцерів [[гестапо]].<ref name="woc"></ref> Вагітна Цянь поїхала до Фалькенгаузена і попросила його втрутитися. Генерал вагався, але, зрештою, погодився відпустити людей, хоча й усвідомлював наслідки свого вчинку. Генерала викликали до [[Берлін]]а пояснити свою непокору.<ref name="woc"></ref>
Однак Фалькенгаузена притягли до суду після закінчення війни. [[1951]] року його заарештували за звинувачення у депортації євреїв.<ref name="spartacus"></ref>
Цянь з'явився на суді і виступила на захист Фалькенгаузена.<ref name="woc"></ref> Суд засудив генерала на дванадцять років ув'язнення, але, зрештою, його звільнили за три тижні. Фалькенгаузен повернувся до Німеччини, де помер [[1966]] року.<ref name="spartacus"></ref>
Бельгійський уряд нагородив Цянь медаллю «Герой держави», а король і королева Бельгії подарували їй підписану фотографію. У Екоссінні на її честь назвали одну з вулиць міста.
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Персоналія-доробити}}
| |||
