Філософія мови: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 11:
 
== Історія ==
Філософія мови бере свій початок в роботах [[Платон]]а й [[Аристотель|Арістотеля]], в книгах середньовічних авторів, логіко-математичних розробках [[Джордж Буль|Джорджа Буля]] і [[Джон Мілль|Джона Мілля]]. Основні проблеми і поняття сучасної філософії мови були сформульовані в працях [[Фреге|Готлоба Фреге]], [[Джордж Мур|Джорджа Мура]] і [[Бертран Рассел|Бертрана Расселла]], а також — в курсі загальної лінгвістики" [[Фердинанд де Соссюр|Фердинанда де Соссюра]].
 
Етапи становлення філософії мови:
 
* 80-і роки XIX століття — 30-і роки XX століття. Боротьба з [[неогегельянство]]м, обгрунтування філософсько-лінгвістичних методів аналізу. Ідея [[Людвіг Вітгенштайн|Людвіга Вітгенштейна]], що розвивав теорії [[Бертран Расселл|Бертрана Расселла]], Джорджа Мура, Готтлоба Фреге та інших авторів, про те, що філософія — це процедура «логічного прояснення думок», усунення псевдопроблемних ситуацій з процесу пізнання. Зародження концепцій [[логічний позитивізм|логічного позитивізму]] у [[Віденський гурток|Віденському гуртку]] ([[Моріц Шлік]], [[Отто Нейрат]], [[Рудольф Карнап]], Р. Хан, Ф. Вайсман, До. Гедель, Р. Фейгль, а також Р. Рейхенбах, Ф. Франк, [[Альфред Джулс Еєр]] та інші філософи, які співпрацювали з гуртком), що займався проблемами логічного аналізу науки. Спроби звести теоретичні положення до деяких базових пропозицій, емпіричних за змістом.
 
* Починаючи з кінця 30-х років ХХ ст. по 60-і роки — поворот від логічних моделей філософсько-лінгвістичного дослідження до аналізу повсякденних мов («пізній» Людвіг Вітгенштейн, Дж. Остін). Виникнення концепції «мовних ігор» як правил, що складаються в процесі людської діяльності і виражають принципи життя людини в цілому. Розвиток теорії мовних актів Р. Райла, П. Стросона і інших, які вважали, що сама логіка і структура мови базуються на деяких культурологічних передумовах. Одне з важливих місць в цей період займає теорія значення і віклику (аналізу онтологічних, наукових, етичних, релігійних тверджень), яку розробляли [[Сол Кріпке]], Д. Каплан, [[Гіларі Патнем]] та інші та сенс якої поміщений в тому, що мова залежить від зовнішніх, соціальних феноменів, що протистоять внутрішнім явищам (таким як мислення).