Робітник: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Onysko (обговорення | внесок) |
вікіфікація, доповнення, правопис, оформлення |
||
Рядок 1:
'''
== В індустріальний період ==
[[Промислова революція|Перехід]] від ремісничо-мануфактурного до великого машинного виробництва, який розпочався в [[Англія|Англії]] у [[XVIII століття|д. пол. XVIII ст.]] й упродовж [[XIX століття|XIX ст.]] набув усеосяжного характеру, охопивши з [[XX століття|поч. ХХ ст.]] і терени [[Україна|України]], значно вплинув майже на кожен аспект повсякденного життя. Виробнича революція в сільському господарстві, радикально підвищивши продуктивність землі та [[Продуктивність праці|праці]] в [[Сільське господарство|аграрному секторі]], вивільнила з нього значні маси населення. Поява дешевших промислових товарів спростила виготовлення більших і потужніших машин для нових заводів і фабрик — нових робочих місць. Навчальні заклади не встигали готувати спеціалістів для нових промислових галузей. Індустріальне будівництво та розвиток інфраструктури потребували багато дешевої робочої сили. Накладені на [[Пауперизація|пауперизацію]] ці виклики привели мільйони людей у робітники. [[Аграрне суспільство|Традиційна економіка]] поступилася перед виробництвом машин і [[Індустріальне суспільство|механічним виробництвом]], що змістило баланс політичних сил у бік [[Промисловці|промисловців]]-[[Капіталіст|капіталістів]] і сприяло створенню міського [[Робітничий клас|робітничого класу]].
В епоху ранньої, або первісної [[Індустріалізація|індустріалізації]] (на Заході [[XIX ст.]], в Росії — початок-середина [[ХХ]] ст.), робітники — це як правило особи, зайняті чисто фізичною працею на важких, часом шкідливих для здоров'я виробництвах. Вони безпосередньо створюють матеріальні речі, продукти, цінності; впливають на предмети праці за допомогою простих (примітивних) знарядь виробництва; виконують ремонт знарядь (устаткування), переміщення вантажів, прибирання виробничих приміщень тощо.▼
▲
В [[СРСР|радянському]] [[Суспільствознавство|суспільствознавстві]] («[[марксизм-ленінізм]]») робітниками вважались люди виключно фізичної праці, без професійної освіти, зайняті нескладним трудом, які чисельно повинні складати більшість суспільства, на відміну від [[Селяни|селян]], [[службовці]]в та [[Інтелігенція|інтелігенції]].▼
▲
== У постіндустріальний період ==
[[Науково-технічна революція|Якісний стрибок]] у структурі та динаміці розвитку [[Продуктивні сили|продуктивних сил]], що почався в [[XX століття|сер. XX ст.]] у зв’язку з перетворенням [[Наука|науки]] на провідний чинник виробництва, в результаті якого відбувається [[Постіндустріальне суспільство|трансформація]] суспільства. Корінна перебудова технічних основ матеріального виробництва, не лише масово замінила [[Механізація|ручну працю механічною]], практично повністю витіснивши її, але, потребуючи підготовлених керувати машинами та механізмами робітників, значно посилила роль [[Професійна освіта|спеціальної освіти]]. З ускладненням методів і форм світового господарства зростає частка робітників, які керують складними механіко-машинними комплексами й технологічними лініями з число-програмним управлінням.
У цей період визначення робітника як особи само́ «ручної та некваліфікованої праці» розмивається, стає неадекватним. і мнш однозначним.
== Джерела ==
|