Андрусівське перемир'я: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Умови договору: виправив помилку у тексті
Рядок 1:
[[Категорія:Історичні документи]] [[Категорія:Політика I Речі Посполитої]] [[Категорія:Мирні угоди XVII століття]]
[[Файл:Truce of Andrusovo 1667.PNG|міні|праворуч|250пкс|Темно зеленим позначені території, що відійшли Москві за Андрусівським миром.]]
'''Андрусівське сепаратне перемир’я 1667''' (Андрусівський [[Сепаратний мир|сепаратний договір]], Андрусівський мир) — угода між [[Московське царство|Московським царством]] і [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] за спиною [[Україна|України]] про припинення війни, підписана [[30 січня]] [[1667]] року в [[село|селі]] [[Андрусове (Росія)|Андрусове]] під [[Смоленськ]]ом терміном на 13,5 років. Угода стала завершенням [[Московсько-польська війна 1654—1667|російсько-польської війни 1654—1667 років]].
 
До миру з росіянами поляків змусив рокош (заколот) [[Єжи-Себастьян Любомирський|Єжи Себастьяна Любомирського]], що охопив значну територію Речі Посполитої. Андрусівський сепаратний договір визначив місце Московії, Польщі та України в системі міжнародних відносин 60—80-х рр. 17 ст.
 
== Умови договору ==
За умовами сепаратного договору:
* припинялась польсько-московська війна 1654—1667 років;
* встановлювалося перемир’я на 13,5 років;
* під владою [[Московія|Московської держави]] залишалась [[Лівобережна Україна]], Сіверська земля з [[Чернігів|Черніговом]] і [[Стародуб]]ом, а також [[Смоленськ]];
* в складі Речі Посполитої залишалися [[Правобережна Україна]] (крім [[Київ|Києва]]) і [[Білорусь]] з [[Вітебськ]]ом, [[Полоцьк]]ом і [[Даугавпілс|Двінськом]];
* [[Київ]] з околицями на два роки передавався [[Росія|Московії]], проте в умові був ряд застережень, які давали можливість залишити Київ за Росією назавжди;
* [[Запорозька Січ]] мала перебувати під спільною владою обох держав;
* царський уряд зобов’язувався виплатити Польщі як компенсацію за втрачені шляхтою землі на Лівобережній Україні 1 млн польських [[злотий|злотих]] (близько 200 тисяч рублів).
* [[Річ Посполита]] і [[Московія]] зобов’язувались у випадку татарських набігів на Україну разом виступити проти кримського хана та [[Османська імперія|Османської імперії]], що викликало з її боку ворожу реакцію, підсилену підтримкою [[Франція|Франції]], [[Англія|Англії]], [[Голландія|Голландії]] та [[Австрія|Австрії]].
 
== Реакція українського козацтва ==
Умови сепаратного перемир’я викликали велике незадоволення серед українського суспільства. Андрусівський сепаратний договір, порушивши умови [[Переяславська рада|Переяславської Ради]] ([[1654]]) та інших договорів з гетьманами Богданом Хмельницьким, Юрієм Хмельницьким та Іваном Брюховецьким, закріпив насильницький поділ української етнічної території на дві частини — Правобережну Україну і Лівобережну Україну, остаточно затверджений так званим [[Вічний мир|Вічним миром]] в [[1686]] році. Проти Андрусівського сепаратного миру рішуче виступали гетьманські уряди Петра Дорошенка, І. Брюховецького, П. Суховієнка, а згодом і Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича, які протягом свого правління практично його не виконували. Порозуміння Московії й Польщі за рахунок поділу території козацької держави спричинило зростання політичного впливу в українському суспільстві козацької старшини, яка спиралася на підтримку Османської імперії та Кримського ханства. Після 1667-го поглибився внутрішньополітичний розкол в тодішній Україні.
 
=== Московські пункти ===
Внаслідок зайнятої гетьманськими урядами позиції більшість із статей Андрусівського сепаратного миру не було виконано, а російсько-польські переговори щодо сфер впливу на Українську козацьку державу відразу продовжилися укладанням додаткових до Андрусівського сепаратного договору постанов — так званих Московських пунктів.
 
Згідно з першими Московським пунктами від 14 (04) грудня 1667, Росія надавала Речі Посполитій військову допомогу для боротьби з П. Дорошенком.
 
За другими Московськими пунктами від 9 квітня (30 березня) 1672 передбачалося, зокрема, відкладення спірного питання про передачу Києва Польщі до 1674.
 
Треті Московські пункти від 13 (03) серпня 1678 передбачали продовжити Андрусівський сепаратний мир ще на 13 років, починаючи з 1 червня 1680. Статті Андрусівськиого сепаратного договору підтверджувалися і під час спеціальних зустрічей («з’їздів») російських і польських дипломатів у Андрусові 17(07) березня 1670, 10 січня 1675 (31 грудня 1674).
 
== Політичні наслідки ==
Андрусівський сепаратний мир був спрямований також проти військової могутності Османської імперії, відображав вимушений компроміс сторін і засвідчував наявність геополітичної рівноваги у Східній Європі. Уряд Туреччини негативно відреагував на укладений договір і розпочав підготовку до боротьби з обома державами. Водночас Андрусівський сепаратний мир започаткував процес поступової втрати Українською козацькою державою статусу суб’єкта міжнародно-правових відносин. Проте договір 1667 не означав зникнення з карти Європи Української козацької держави, яка, незважаючи на існування двох політичних центрів (Правобережжя та Лівобережжя), продовжувала існувати як єдиний державний організм.
 
== Джерела ==
* {{УРЕ}}
* {{МСІУ}}
* [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Andrusivskyj_dohovir_1667&abcvar=1&bbcvar=17 Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України]
 
== Література ==
 
* Андрусівський договір (перемир'я) 1667 // Україна в міжнародних відносинах Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1. — К.: Інститут історії України НАН України, 2009. — C. 34—35.
* Історія Української РСР, т. 1. Київ, 1955.
* Б. Мельничук, В. Ханас. Андрусівське перемир'я 1667 / {{ТЕС1}}
* ''Савич О. А.'' Андрусівське перемир'я 1667 року. «Наукові записки Інституту історії і археології АН УРСР», 1946, кн. 2
* ''Смолій В., Степанков В.'' Українська національна революція середини XVII ст.: проблеми, пошуки, рішення. Київ, 1999.
* ''Степанков В. С.'' Боротьба України і Польщі проти експансії Османської імперії у 1672–1676 рр. В кн.: Україна і Польща в період феодалізму: Збірник наукових праць. Київ, 1991.
* ''Чухліб Т. В.'' Проблема поділу Української держави у світлі польсько-російських стосунків (1656–1667 рр.). В кн.: Богдан Хмельницький та його доба. Київ, 1996
* ''Чухліб Т. В.'' Відповідь урядів України на Андрусівське перемир'я 1667 р. між Москвою та Варшавою // Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648–1721 рр.. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2009. — C. 137–151.
 
* {{ref-pl}} ''Wojcik Z.'' Mi_dzy traktatem Andruszowskim a wojn_ tureck_: Stosunki polsko-rosyjskie 1667–1672. Warszawa, 1968.
* {{ref-pl}} ''Wojcik Z.'' Traktat Andruszowski 1687 i jego geneza. Warszawa, 1959.
 
* {{ref-ru}} ''Галактионов Н. В.'' Из истории русско-польского сближения в 50—60-х годах XVIII в. (Андрусовское перемирье 1667 г.). Саратов, 1960.
* {{ref-ru}} ''Санин Г. А.'' Правобережная Украина и русско-польские переговоры 1667 г. в Москве. «История СССР», 1970, № 1.
* {{ref-ru}} Собрание Государственньїх грамот и договоров, хранящихся в Государственной коллегии иностранных дел, ч. 4. Москва, 1828.
 
== Посилання ==
* [http://www.zsu.zp.ua/euk/main1024.htm Енциклопедія козацтва]
 
{{Руїна}}
[[Категорія:Історичні документи]] [[Категорія:Політика I Речі Посполитої]] [[Категорія:Мирні угоди XVII століття]]
[[Категорія:Історія Росії]]