Тоомпеа (пагорб): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{в роботі}}
{{Otheruses|Тоомпеа}}
[[FileФайл:Tallinn old city and sea view two crop.jpg|upright=1.25|thumb|350px|Вид на пагорб з башти [[Церква святого Олафа (Таллінн)|церкви святого Олафа (Таллінн)h]]]]
'''Тоомпеа''' ({{lang-et|Toompea}} від {{lang-de|Domberg}}, "«соборний пагорб"») - — це [[вапняк]]овий [[пагорб]] в центральній частині міста [[Таллінн]], [[Естонія]]. Пагорб має витягнуту форму з пласкою верхівкою, розміри якої бл. 400х250 метрів і загальну площу бл. 7 га. Він на 20–3020-30 метрів вищий за оточуючу територію.
 
У [[фольклор]]і пагорб відомий як [[Могила (насип)|насип]] над похованням [[Калевіпоег|велетня Калева]], зведеним на його пам'ять невтішною дружиною.
 
Історія Тоомпеа тісно пов'язана з історією правителів та влади в Естонії<ref name=riigikogu/>. Сьогодні він є місцем розташування уряду Естонії та [[Рійгікогу]] (парламенту), обидва з який часто називають також ''Тоомпеа''.<ref>{{harvnb|Miljan|2004| p=474}}</ref> Рійгікогу розміщується у [[замок Тоомпеа|замку Тоомпеа]], розташованому у південно-західній частині пагорба. Вищою частиною замку є башта "«[[Довгий Герман]]"», державним прапор на вершині якої є одним з найбільш відомих символів діючої державної влади<ref>{{harvnb|Miljan|2004| p=373}}</ref>.
 
Пагорб Тоомпеа є частиною [[Старе місто (Таллінн)|Старого міста]] Таллінна, включеного до [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Естонії|Світової спадщини ЮНЕСКО]].
 
== Геологія та топографія ==
[[FileФайл:Tallinna Toomkirik, 13.-19.saj (1).jpg|thumb|upright|Тоомпеа отримав свою назву від домського [[Домський собор (Таллінн)|собору Діви Марії]]]]
Геологічно Тоомпеа пов'язано Північно-естонським глінтом (який сам є частиною [[Балтійсько-Ладозький уступ|Балтійсько-Ладозького уступу]]). Будучи окремим реліктовим глінтовим островом, Тоомпеа розташований на відстані 1,5&nbsp;км на північний захід від Північно-естонського вапнякового плато<ref name=envir.ee/>, з яким пов'язаний хребтом з [[пісковик]]а з пологими схилами. Зі сходу, півночі та заходу схили обривчасті, а з південний більш пологий. Верхній шар пагорбу складається з вапняку [[Ордовицький період|Ордовицького періоду]] (товщиною до 5 метрів<ref name=bggm/>), який є основним каменем, видимим на обриві. Однак більша частина обриву схована за захисною стіною і вапняк видно лише в декілької місцях.<ref name="nolvak"/>
 
Тоомпеа вперше став островом у [[Балтійське Льодовикове озеро|Балтійському Льодовиковому озері]] бл. 10 000 років тому<ref name=envir.ee/>. Черех постійну [[Гляціоізостазія|гляціоізостазію]] він зєднався з материком у ранньому періоді [[Літоринове море|Літоринового моря]]<ref name=bggm/> -&nbsp;— бл. 5 000 &nbsp;р. до н.&nbsp;е. море все ще торкалося підніжжя Тоомпеа<ref name=horisont/>. Сучасна ж берегова лінія проходить у більш ніж 1&nbsp;км від пагорба, а його підніжжя розташовано на висоті 17–20 17-20&nbsp;м.н.м.<ref name=tlpa/>. Найвища точка пагорба має 48 &nbsp;м.н.м.<ref name=tlpa/>
 
== Міфологія ==
В естонській міфології Тоомпеа відомия як курган над могилою велетня Калева, зведений його невтішною дружиною Ліндою, як описано в національному епосі "«[[Калевіпоег]]"»: <blockquote>Лінда оплакувала Калева місяць за місяцем доки не сплило три місяці, а четвертий наближався кінця. Вона насипала піраміду з каміння над його могилою, яка сформувала пагорб, де тепер стоїть собор Равеля<ref name=gutenberg/></blockquote>
 
== Історія ==
 
=== Рання історія ===
Вважається, що перше укріплення на пагорбі було створено населенням давньоестонського повіту [[Ревала]] в 10 або 11 ст.&nbsp;н.&nbsp;е. [[Город (укріплення)|Укріплене поселення]] пізнього Залізного віку ймовірно не мало постійних мешканців, а використовувалось сезонно для захисту гавані та ринку біля неї<ref>{{harvnb|Lang|2007| p=242}}</ref>. Точне розташування поселення невідоме, але вважається, що воно займало невелику частину Тоомпеа&nbsp;— або його його на той час найвищу точку трохи на південний схід від сучасного собору<ref>{{harvnb|Zobel|2008| pp=34&ndash;35}}</ref> або на північному кінці пагорбу<ref name=p186>{{harvnb|Tõnisson|2008| pp=185&ndash;186}}</ref>. Ранні археологічні артефакти з пагорба датуються переважно другою половиною 12-го ст.&nbsp;— першою половиною 13-го ст. А менша частина знахідок підтримує теорію, що укріплення існувало вже у [[Епоха вікінгів|Епоху вікінгів]]<ref name=p186/>.
 
=== Середні віки ===
[[FileФайл:Toompea loss 2014.jpg|thumb|upright=1.3|left|[[Замок Тоомпеа]]]]
Укріплений форт згадується у "«[[Хроніка Лівонії|Хроніці Лівонії]]"» про [[Лівонський хрестовий похід]] під іменем Лінданісе ({{lang-da|Lyndanisse}}, {{lang-sv|Lindanäs}})<ref name=p186/>. Як частина похожу літом 1219 року король Данії [[Вальдемар II]] атакував місто. Його хрестоносці захопили залишений форт та того ж літа почали будівництво нового замку на його місці, який пізніще називали ''Castrum Danorum''. Після [[Битва при Лінданісе|Битви при Лінданісе]], яка відбулась біля замку та завершилась перемогою данців над естонцями, на пагорбі також був побудований собор, хоча ймовірно не на тому місці, де стоїть сучасний [[Домський собор (Таллінн)|собор Діви Марії]]<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=47}}</ref>. За легендою саме в цій битві данцям було явлено [[прапор Данії]].
 
Літом 1227 року замок Тоомпеа був завойований лівонським [[Орден мечоносців|орденом мечоносців]], які одразу після завоювання стали укріплювати пагорб<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=53}}</ref>. Плато було поділено на три частини: Маленький замок, Великий замок та зовнішній двір (найбільш південна частина плато перед двома замками). Перший кам'яний [[замок Тоомпеа|замок ордену]] (Малий замок) був побудований на південно-західному кінці плато 1227-1229 1227–1229&nbsp;рр. Початковий замок за формою був схожий на його більш пізні розширення, але дещо менший<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=57}}</ref>. Замок був повернутий Данії за Договором Стенсбі 1238 року та залишився у її власності (разом з рештою північної Естонії&nbsp;— дивись [[Данська Естонія]]) наступні 138 років.<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=73}}</ref>
 
1240 року була завершена будівля собору на місці, де він стоїть зараз, а у другій половині 13-го сторіччя Тоомпеа (Великий замок) був оточений муром по периметру пагорба, який був побудований переважно [[васал]]ами, які володіли там земельними наділами<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=101}}</ref>.
Десь в той же період Тоомпеа почало розвиватись у центр місцевої влади, клерства та шляхти північної Естонії<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=75}}</ref>. Більшість васалів обрали Тоомпеа місцем свої резиденцій, оскільки життя у сільській місцевості на завойованих землях вважалось занадто небезпечним; на кінець 13-го сторіччя Великий замок був щільно заселений.
 
[[FileФайл:Map of Tallinn, 1810.jpg|thumb|Мапа початку 19-го сторіччя, яка показує кордон між територіями Тоомпеа та Нижнього (Старого) міста]]
Тоді ж виник чіткий поділ між Тоомпеа та Нижнім містом (Таллінном), який мав свої власні органи управління, -&nbsp;— не пізніше 1248 року, wколиколи король Данії [[Ерік IV (король Данії)|Ерік IV]] дарував місту [[Любецькі міські права]]<ref name=p85>{{harvnb|Pullat|1976| p=85}}</ref>. У 1265 році Нижнє місто було виключено з підпорядкування [[кастелян]]у, а 1288 року командувачі замку втратили право судити жителів Нижнього міста<ref name=p85/>.
 
Будівництво та розширення обох замків тривало у наступні віки. У першій половині 14-го ст. південна стіна Великого замку була реконструйована, а його [[Рів (оборонна споруда)|рів]] з'єднаний зі східним ровом Маленького замку. Після того, які південна та південно-східна сторони плато були оточені муром, утворився зовнішній двір двох замків. Замок в цілому тоді мав два виходи -&nbsp;— більш важливий через південну браму зовнішнього двору, через який вів шлях до меншого пагорбу Тинісмягі ({{lang-et|Tõnismägi}}) поруч, та через другу браму на східній стороні -&nbsp;— він поєднував Тоомпеа з Нижнім містом через вулиці Коротка Нога та Довга Нога<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=142}}</ref>.
 
[[FileФайл:Looking down Pikk Jalg.jpg|thumb|upright|left|Вулиця Довга Нога, основний шлях, що поєднує Тоомпеа з Нижнім містом]]
Після [[повстання Юрієвої ночі (1343-45)]], Данія продала 1346 року свої володіння у північній Естонії [[Лівонський орден|Лівонському ордену]], який правив там наступні 215 років. Таллінн (Нижнє місто) зберіг свою Любецькі міські права та лише номінально залежав від феодальної системи. Це дозволило йому розвитись у гарне [[Ганза|ганзейське]] місто. А Тоомпеа, залишившись феодальним містом, політично та соціально був протилежний Нижньому місту<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=157}}</ref>. Межі цих двох міст були зафіксовані 1348 року, коли 220 га земель Нижнього міста були передані Тоомпеа (Ця територія на південному заході від пагорбу у наступні століття була забудована пригородами Тоомпеа (сучасні квартали Таллінна Тинісмяе, Кассісаба та Кельмікюла) і називалась "«Соборні землі"» аж до 20-го ст.).
 
Після повернення до Тоомпеа, лівонський орден почав розширювати замок та перетворив його на [[орденсбург]] ({{lang-de|Ordensburg}}, орденський замок), найміцніший на його північних територіях, символ військової та політичної влади ордену<ref name=p168>{{harvnb|Pullat|1976| pp=168&ndash;169}}</ref>. Були побудовані нові вищі зовнішні мури, рви поглиблені та розширені. Перша частина башти "«[[Довгий Герман]]"» ({{lang-et|Pikk Hermann}}) висотою 35 метрів була завершена 1371 року<ref name=p168/> (у 16-му ст. башта була перебудована до більшої висоти). Довгий Герман був першою баштою у Таллінні, пристосовані для захисту в ері вогнепальної зброї<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=172}}</ref> Мури Великого замку також були підсилені 14-ма новими баштами, включно з "«Годинниковою баштою"», яка містила браму -&nbsp;— єдиний вихід з Великого замку, до кінця 14-го ст.<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=178}}</ref>
 
=== Шведське та російське правління ===
[[FileФайл:Estland parliament.jpg|thumb|Головний фасад будівлі [[Рійгікогу]], яка є крилом замку Тоомпеа і побудована 1767-1773 1767–1773&nbsp;рр.]]
Шведська імперія підкорила північну Естонію під час [[Лівонська війна|Лівонської війни]], 1561 року, та володіла нею до [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]], коли Таллінн був підкорений Росією 1710 року.
 
Коли Таллінн капітулював перед шведським королем [[Ерік XIV|Еріком XIV]] 1561 року, він вирішив не міняти ''status quo'' у відносинах між Тоомпеа та Нижнім містом<ref>{{harvnb|Maiste|Vohli|1996| pp=70&ndash;71}}</ref>. Тоомпеа, як окреме місто ('''''{{lang-de|Dom zu Reval'''''}}, Ревальский собор) з власною адміністрацією, мав ряд окремих прав та привілеїв, останні з яких лишались аж до 1889 року. Тоомпеа та Таллінн були коротко об'єднані в одне місто у 1785-1796 1785–1796&nbsp;рр.<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=308}}</ref>, а з 1805 року два міст були об'єднані у один поліцейський район<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=311}}</ref>. Тоомпеа був остаточно об'єднаний з Таллінном (Нижнім містом) лише 1878 року, коли під час періоду [[Русифікація|Русифікації]] закони, що регулювали відносини між двома містами, були замінені російським адміністративним правом<ref>{{harvnb|Miljan|2004| pp=461&ndash;462}}</ref>. Тоомпеа мав особливе [[приватне право]] до 1944 року.
 
1684 року Тоомпеа зазнав найбільш руйнівної пожежі у його історії (хоча місто вже горіло у 1288, 1433, 1553 та 1581 роках), яка знищила більшість будівель Великого замку, включно з собором<ref>{{harvnb|Bruns|1993| p=39}}</ref>. Маленького замку пожежа не торкнулася. Ця пожежа є однією з причин, чому архітектурно Тоомпеа відмінна та новіша за Нижнє місто<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=157}}</ref>.
 
Наприкінці 17-го ст. було розроблено декілька планів щодо посилення фортифікацій Тоомпеа та Таллінна земляними роботами та сучасними [[бастіон]]ами. Але хоча плани [[Ерік Дальберг|Еріка Дальберга]] були схвалені 1686 року, будівництво йшло повільно через фінансові причини і на початок Північної війни були завершені лише 2 бастіони довкола Тоомпеа -&nbsp;— Шведський та [[Іжорія|Інгерманландський]], обидва з півдня<ref name=p73>{{harvnb|Maiste|Vohli|1996| p=73}}</ref>.
 
[[FileФайл:Reval, general view, 1890 - 1900 crop.jpg|thumb|left|Вид на Тоомпеа з півночі, кінець 19 ст.]]
Після звершення Північної війни та завоювання Естонії Російською імперією, у першій половині 18-го ст. Тоомпеа та замок були переважно покинуті<ref name=p73/>. Але у другій половині 18-го ст. ситуація змінилась -&nbsp;— у 1767-17731767–1773 роках східне крило замку було повністю перебудовано у адміністративну будівлю управленні [[GovernorateЕстляндська ofгубернія|Естляндською Estoniaгубернією]] за наказом імператриці Росії [[CatherineКатерина theII Great(імператриця Росії)|CatherineКатерини II]].<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=171}}</ref>, Forдля constructingчого theбуло buildingзнесено theпівденно-східну southeasternвежу tower of the castleзамка (''{{lang-de|Stür den Kerl''}}) wasта demolishedзасипані as were the moats filled inрови; togetherодночасно withзовнішній itдвір theзамків outerбув wardперетворений ofу the castles was designed into a squareплощу (the Castle Square, {{lang-et|Lossi plats}}, Замкова площа). TheБудівля buildingнагадувала resembledшляхетний an aristocratic palaceпалац, whichчерез promptedщо the castleзамок acquiringстали anназивати alternateі name:палацом Toompea Palace.Тоомпеа<ref name=riigikogu/>. TheШтенбокський Stenbock Houseбудинок, one ofмайбутній theсуд mostта remarkableодин buildingsз onнайбільш theвидатних northernбудівників ledgeна ofпівнічному theкраї ToompeaТоомпеа, wasтакож alsoбув builtпобудований inв theцей sameперіод period(завершений -ймовірно theдо intended1792 court house was probably completed by 1792р.)<ref name=valitsus/>.
 
[[FileФайл:Alexander-Newski-Kathedrale.JPG|thumb|The Russian Orthodox [[AlexanderСобор NevskyОлександра Cathedral,Невського Tallinn(Таллінн)|AlexanderСобор NevskyОлександра CathedralНевського]] на Тоомпеа]]
Таллінн був виключений з переліку украплених міст Російської імперії 1857 р.<ref>{{harvnb|Bruns|1993| p=57}}</ref>, що дозволило побудувати три нові шляхи з південної сторони Тоомпеа через колишні захисні споруди: дорогу Фалгі (1856–1857 рр.), яка вела на захід до Палдіського тракту, вулицю Тоомпеа (1860–1861 рр.), яка вела на південь до Тинісмягі та вулицю Команданді, яка вела на схід до брами Хар'ю, де зараз стоїть колона Перемоги у війні за незалежність (на честь тих, хто загинув 1918-1920рр.)<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=361}}</ref>.
Tallinn was removed from the list of fortified towns of the Russian Empire in 1857.<ref>{{harvnb|Bruns|1993| p=57}}</ref> This allowed three new roads to be built from the southern end of Toompea over the previous defence structures: the Falgi Road, built in 1856-1857, led to the west to Paldiski Highway, the Toompea Street (1860–1861) led south to [[Tõnismägi]] and the Komandandi Street led to the east, close to Harju Gate, where the [[Independence War Victory Column]] stands today.<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=361}}</ref>
 
Загальний вигляд Тоомпеа значно змінився, коли у 1894–1900 рр. там був побудований повністю архітектурно чужий [[Собор Олександра Невського (Таллінн)|собор Олександра Невського]] російської православної церкви<ref>{{harvnb|Bruns|1993| p=46}}</ref>. Собор на Замковій площі навпроти палац Тоомпеа був зведений у період русифікації як символ імперської влади та російського панування. Через його дуже видиме розташування та помітний [[руська архітектура|руський стиль]] собор викликав спротив ще під час будівництва, а наприкінці 1920-х та у 1930-х роках у незалежній тоді Естонській республіці були навіть плани його зруйнувати<ref name=ulm/>.
The general look of Toompea changed greatly when the architecturally completely different Russian Orthodox [[Alexander Nevsky Cathedral, Tallinn|Alexander Nevsky Cathedral]] was built in 1894-1900.<ref>{{harvnb|Bruns|1993| p=46}}</ref> The cathedral, situated on the Castle Square in front of the Toompea Palace, was erected during the period of Russification as a symbol of the czarist rule and Russian dominance. Due to its very prominent location and an immediately recognizable [[Russian architecture|Russian style]] the cathedral garnered opposition already during the time it was built and in the end of the 1920s and 1930s, in the independent [[Republic of Estonia]], there were even proposals to demolish it.<ref name=ulm/>
 
In 1903, when the Patkuli stairs were built near the northern end of the hill, Toompea got a new access from the direction of the [[Balti jaam|main railway station]] of Tallinn.<ref name=epl/>
 
== Тоомпеа сьогодні ==
[[FileФайл:Stenbocki maja 30-04-2013.jpg|right|thumb|[[Stenbock House]], seat of the Estonian Government]]
The much-rebuilt Toompea Castle&nbsp;— consisting of the czarist era governor's palace, walls and towers of the medieval fortress, the expressionist parliament building dating from 1922, plus a few other buildings&nbsp;— now houses the [[Riigikogu|Estonian Parliament]]. The facade of the classicist governor's palace dominates ''Lossi plats'' ("«Castle square"»), where the [[Russian Orthodox|Orthodox]] [[Alexander Nevsky Cathedral, Tallinn|Alexander Nevsky Cathedral]] overtops it. The cathedral, nowadays the main church of the [[Estonian Orthodox Church of Moscow Patriarchate]], has become for tourists somewhat of a symbol of Tallinn due to its exotic look, while the opinion of Estonians about it is rather ambiguous.<ref name=veidemann/><ref>{{harvnb|Taylor|2007| p=36}}</ref> The [[Lutheran]] Cathedral (''[[St Mary's Cathedral of Tallinn|Toomkirik]]'') from which the name Toompea was originally derived, is now the seat of the [[Estonian Evangelical Lutheran Church]] and has perhaps best retained a medieval look among the buildings of Toompea.<ref name=p42-43>{{harvnb|Bruns|1993| pp=42&ndash;43}}</ref> Most of the buildings in Toompea date from the 18th and 19th centuries. While the Small Castle has generally preserved its shape, nothing but a few fragments remain of the Great Castle's walls and towers.<ref name=p42-43/>
 
Other notable sites in Toompea include the building of the [[Government of Estonia]] (also known as "«The Stenbock House"») and the [[Estonian Knighthood House|building of the Estonian Knighthood]], which from the early 1990s until 2005 housed the [[Estonian Art Museum]] and since 2009 is temporarily used by the [[Estonian Academy of Arts]]. The [[Estonian Academy of Sciences]] is also seated in Toompea, in the [[Ungern-Sternberg]] palace (seat of the local [[Baltic Germans|German]] cultural self-government in the interwar period).
 
Toompea is also the location of several foreign embassies to Estonia, namely those of Finland, the Netherlands, Portugal, and the office of the embassy of Canada.
Рядок 91:
}}
 
=== Література ===
* {{cite book|last=Bruns|first=Dmitri|authorlink=Dmitri Bruns |title=Tallinn : linnaehituslik kujunemine |publisher=Valgus|location=Tallinn |year=1993|pages=284|isbn=5-440-01328-8 |language=Estonian |ref={{harvid|Bruns|1993}}}}
* {{cite book|last=Lang|first=Valter|title=Baltimaade pronksi- ja rauaaeg [The Bronze and Iron Age in the Baltics]|publisher=[[Tartu University Press]]|location=Tartu|year=2007|pages=309|isbn=978-9949-11-525-9|language=Estonian|ref={{harvid|Lang|2007}}}}
* {{cite book|last1=Maiste|first1=Juhan |last2=Vohli|first2=Silja |editor-last=Pullat|editor-first=Raimo |year=1996|chapter=Toompea uusaegsest topograafiast [On the topography of Toompea in the modern era] |title=Vana Tallinn VI (X) |publisher=Estopol |location=Tallinn |language=Estonian |ref={{harvid|Maiste|Vohli|1996}}}}
* {{cite book|last=Miljan|first=Toivo|title=Historical dictionary of Estonia|publisher=Scarecrow Press|location=Oxford|year=2004|pages=558|url=http://books.google.com/books?id=XKWRct15XfkC|isbn=0-8108-4904-6 |ref={{harvid|Miljan|2004}}}}
* {{cite book|editor-last=Pullat|editor-first=Raimo|title=Tallinna ajalugu 1860-ndate aastateni [The History of Tallinn until the 1860s]|language=Estonian|publisher=Eesti Raamat|location=Tallinn|year=1976|pages=430|ref=harv}}
* {{cite book|last=Taylor|first=Neil|title=Estonia|publisher=[[Bradt Travel Guides]]|location=[[Chalfont St Peter]]|year=2007|edition=5|pages=288|url=http://books.google.com/books?id=MGDmMPZMgBgC|ref={{harvid|Taylor|2007}}}}
* {{cite book|last=Tõnisson|first=Evald|year=2008|title=Eesti muinaslinnad [Prehistoric strongholds of Estonia]|publisher=[[Tartu University]]|location=Tartu|series=Muinasaja teadus|volume=20|language=Estonian|pages=357|isbn=978-9985-4-0538-3|ref={{harvid|Tõnisson|2008}}}}
* {{cite book|last=Zobel|first=Rein|title=Tallinn (Reval) in the middle ages : town building in the 13th-14th centuries|publisher=[[Estonian Academy of Arts]]|location=Tallinn|year=2008|pages=190|isbn=978-9985-9841-4-7|ref={{harvid|Zobel|2008}}}}
 
{{commons category}}