|
За палеоліту сформувався [[первісний лад]]. За раннього і середнього палеоліту люди жили на дородовій стадії первіснообщинного ладу, за пізнього палеоліту — [[Матріархат|матріархально-родовим]] ладом, що набув дальшого розвитку за наступних історичних часів — [[Мезоліт|мезоліту]] і [[Неоліт|неоліту]]. Останнім часом існування матріархального ладу ставиться під сумнів провідними дослідниками. Теорія про матріархальний лад базована на поширеності зображень жінок; Замість матріархату його намагаються пояснити теорією про зачатки сучасного мистецтва у людей кам'яної доби, в центрі уваги якого була поставлена жінка як один з найвиразніших образів культури. Та колись дуже давно була така назва як <шампирис> що означае кам° яна доба!
==
== Мистецтво палеоліту ==
{{Палеоліт}}
Верхній палеоліт знаменний ще і тим, що це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом у пізнавальній діяльності людей, осмисленні навколишнього світу. Мистецтво зміцнювало соціальні зв'язки, допомагало формуванню первісної общини, ставало засобом передачі досвіду від покоління до покоління. Коло творів образотворчого мистецтва палеоліту досить широке: зображення тварин і людей, виконані на камені ([[петрогліфи]]), гравюри на кістках і рогах, рельєфи, малюнки, глиняні і кам'яні [[скульптури]].
Печери Франції (найвідоміші — [[Печера Ласко|Ласко]], [[Фон-де-Гом]]) і Іспанії ([[Альтаміра (печера)|Альтаміра]]) зберегли всесвітньо відомі барвисті зображення палеолітичного часу. Древні художники, очевидно, працювали при світлі полін, що горять або світильників з гньотами з моху. [[Фарба]] наносилася примітивними кистями (жмут вовни, пучок трави) або рукою. Користувалися сажею, мінеральними фарбами. Широко застосовувалася [[охра]] — природна червона фарба різних відтінків — від жовтуватого до пурпурного — компонентами якої є [[глина]] і з'єднання заліза або марганця. Охру знаходили спочатку в натуральному вигляді, а пізніше стали виготовляти, перепалюючи [[залізняк]]. Фарби розтиралися на тваринному жирі, змішувалися з [[мед]]ом і соком рослин.
Більшість учених пов'язує появу в людини потреби передати навколишній світ художніми засобами з релігійними магічними уявленнями, виникнення яких відноситься до того ж часу. [[Етнографія]] знає безліч прикладів, коли заклинання, танці навколо зображень вважаються засобом впливу на реальних тваринах. Отак, [[австралійські тубільці]] вірять, що якщо чоловіки намалюють або «освіжать» новим розфарбуванням зображення тварин або рослин на стінах присвяченої ним печери, то ці тварини і рослини будуть розмножуватися в справжньому житті. Серед малюнків рідко, але зустрічаються зображення людей в масках. Широко відомий так званий «Чаклун» з печери Трьох братів у Франції — напіволень-напівлюдина. Мистецтво танцю, ймовірно, також розвивається з імітації поведінки тварин. мисливських і військових вправ.
Складною науковою проблемою є питання про шляхи становлення образотворчого мистецтва. Одні дослідники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шарі глини на стінах печер і «відбитки» рук. Інші ж вважають, що давнішим було «натуральне» мистецтво — виготовлення [[опудало]] тварин — на цій основі (приблизно) виникає [[скульптура]], а вже потім — рельєф, [[гравюра]], [[малюнок]].
== Палеолітичні культури ==
|
