Вікіпедія

Земка Тарасій Левкович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{об'єднати|Земка Тарасій Левкович}}
'''Тара́сій Зе́мка''' (р. н. невід.— †[[1632]]) — український поет. Також перекладач, проповідник, друкар, учитель, церковний і просвітній діяч.
'''Земка Тарасій Левкович''' (? — 23 вересня 1632, Київ) — український церковний діяч, поет, книгодрукар
 
[[Ігумен]] [[Братський монастир у Києві|Братського монастиря у Києві]], ректор [[братські школи|Братської школи]] та керівник [[друкарня|друкарні]] [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської Лаври]].
== Біографія ==▼
 
▲== Біографія ==
Рік народження невідомий. Працював у друкарні [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] коректором і «виправлячем книг», а з [[1624]] року керував нею. Його зусиллями лаврська бібліотека поповнилась різноманітною, в тому числі нотною, літературою. З [[1631]] року був ігуменом [[Києво-Братський монастир|Києво-Братського монастиря]] і ректором [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської колегії]]. Писав вірші, перекладав церковні книги з [[грецька мова|грецької]] і [[латинська мова|латинської]] мов, укладав до них передмови.
 
Освіту здобув у Львівській братській школі.
Земка був одним із найпомітніших тогочасних фахівців церковного співу, заклавши своїми ісгорико-теоретичними розвідками міцне підґрунтя співацької освіти [[Київ|Києва]]. Дві праці про церковний спів уміщено у передмовах до його книг «Служебник-Ліпургіон» ([[1629]]) і «Тредіон, сіє є трипеснець Святої П'ятдесят-ниці» ([[1631]]). У першій з них він виступає як знавець обрядів і самої літургійної служби, пояснює її назву й визначає порядок проведення. У другій наводить цінні відомості про минуле співацького мистецтва. Спираючись на історичні факти і документи, він зазначає, що сюжетами піснеспівів були біблійні тексти, і характеризує спів як найвище мистецтво розуму людини. Він наголошує також на естетичній цінності мелодій, їх «благочесті», «громадянськості», силі динамічного звучання, емоційній передачі тексту.
 
1615 ієромонах Земка починає працювати у Києво-Печерської Лаврі у друкарні Балабанів, купіленою Єлисеєм Плетенецьким. До Києва перебираєтсья разом із активістами ''балабанівського гуртка'' (брати Беринди і Гавриїл Дорофієвич), який існував при Львівській братській школі.
Неабияке значення для розвитку вітчизняної музично-теоретичної та педагогічної думки мали висновки Земки про жанрові відмінності псалмів, гімнів і пісень. На його думку, піснеспіви мають створюватись мовою, зрозумілою простим людям, що, очевидно, пояснює його потяг до виправлення книг. Свої принципи у професійній музиці та її належність до духовного життя людей він стверджував словами: «Ми Русі співаємо».
 
1616 стає членом Київського братства.
Помер [[23 вересня]] [[1632]] року у [[Київ|Києві]].
 
1624-1631 - розквіт видавничої роботи Тарасія Земки, що засвідчено його підписами. Виступає як перекладач, редактор, автор передмов, віршів. Переклав і видав «Синтаксар» 1627 р., з віршами, написав трактат про літургію (1628), ін. твори.
== Література ==
 
З 1627 - ігумен Братського Богоявленського монастиря. Бере участь у заснуванні Києво-Могилянської школи, яка виросла в Києво-Могилянську колегію. Один із її ректорів.
* Огородник І. В., Історія філософської думки в Україні, К.: Вища шк.: Т-во «Знання»,1999
* Провідники духовності в Україні: Довідник /За ред. І. Ф. Кураса. — К.: Вища школа, 2003
 
Поховано 13 вересня 1632.
[[Категорія:Українські поети]]
 
[[Категорія:Українські друкарі]]
== Праці ==
 
* На старожитный клейнот их милостей панов Балабанов
* На пресвђтлый герб велможных панов Могилов
 
== Джерела ==
 
[[Категорія:Науковці Києво-Могилянської академії]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Земка_Тарасій_Левкович