Середньовічна Франція: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Джерела: оформлення |
оформлення |
||
Рядок 1:
{{Історія Франції}}
==<nowiki/>==
*
Германські племена [[франки|франків]] жили вздовж нижньої течії [[Рейн|Рейну]]. На чолі кожного племені стояв свій військовий вождь. Аполінарій Сідоній ([[V]] ст..) описує франків так:
{|
Рядок 13:
<poem>
Здобувши перемогу при Суассоні, франки серед іншої здобичі захопили дивної краси і розмірів чашу. Хлодвіг попросив віддати цю чашу йому понад належну йому частку. Воїни відповіли: «Роби все, що тобі заманеться, бо ніхто не може опиратися твоїй владі». Але один воїн підняв бойову сокиру і розрубав чашу, сказавши: «Нічого з цього не отримаєш, крім того, що дісталося тобі за жеребом». Всі були вражені цими словами, а король приховав образу. Через рік він наказав всьому війську зібратися на військовий огляд. І ось, обходячи ряди, підійшов до цього воїна і сказав: «Ніхто не тримає у такому безладі зброю, ніж ти». Вирвавши у нього сокиру, кинув її на землю, а коли воїн нахилився, щоб підняти сокиру, король розрубав йому голову. «Так, — сказав він, — ти вчинив із чашею у Суассоні». Коли воїн помер, Хлодвіг наказав іншим розійтися по домівках, вселивши їм ще більший страх до себе. «Легенда про Суассонську чашу» <ref> Турский Григорий История франков http://krotov.info/acts/06/turskiy/</ref></poem>{{кінець цитати}}
[[Файл:28 resize.jpg |міні|200пкс|Сцена життя франкських аристократів. VI ст.]]
=== '''Занепад влади Меровінгів''' ===▼
'''Після смерті [[Хлодвіг|Хлодвіга]] [[511]] року країну поділили між його чотирма синами.▼
Постійні військові сутички між ними послаблювали владу королів і авторитет [[Меровінги|династії Меровінгів]].За останніх [[Меровінги|Меровінгів]] у [[Франкське королівство|Франкському королівстві]] влада фактично перейшла до [[майордом|майордомів]]. [[майордом|Майордоми]] були великими землевласниками. Вони з власної волі садили на престол або усували королів з [[Меровінги|династії Меровінгів]], яких сучасники називали «лінивими королями». [[732]] року [[майордом]] [[Карл Мартел]], що в перекладі означає «молот», який правив [[франки|франками]] у [[715]]—[[741]] роках, у [[битва при Пуатьє (732)|битві біля міста Пуатьє]] розгромив [[араби|арабів]], зупинивши їх просування в [[Європа|Європу]] з [[Піренейський півострів|Піренейського півострова]], який вони завоювали. [[Карл Мартелл]] зміцнив свою одноосібну владу. Перемогу здобув завдяки проведеній військовій реформі. Син [[Карл Мартелл|Карла Мартела]] [[майордом]] [[Піпін Короткий]] (прозваний так за малий зріст) попросив римського папу роз'яснити, хто має бути королем [[франки|франків]]:'''▼
* '''той, хто має реальну владу,'''▼
* '''той, хто має лише звання короля.'''▼
'''Таким чином при допомозі папи вирішив усунути [[Меровінги|Меровінгів]] і сам сісти на трон. Папа ухвалив рішення на користь [[Піпін Короткий|Піпіна]]<ref>Падаляк Н. Г. Історія середніх віків Підручник для 7 класу, К.: Генеза, 2007. . </ref>. [[751]] року на зборах франкської знаті у [[Суассон|Суассоні]] [[Піпін Короткий|Піпіна Короткого]] було проголошено королем ([[751]]—[[768]]). За це [[Піпін Короткий]] здійснив два походи проти [[лангобарди|лангобардів]] ([[754]], [[757]]), витіснив їх подалі від [[Рим|Рима]] й передав у дарунок [[папа Римський|Папі]] область у [[Рим|Римі]] та місто [[Равенна|Равенну]] на півночі [[Італія|Італії]]. Так було започатковано [[Папська область|Папську область]] — попередницю сучасного [[Ватикан|Ватикана]]. Останнього короля з [[Меровінги|династії Меровінгів]] і його сина було ув'язнено в монастирі. [[Піпін Короткий]] підкорив усе королівство [[франки|франків]], усунув [[Меровінги|Меровінгів]] від влади і започаткував нову династію, названу на честь його сина [[Карл Великий|Карла Великого]] [[Каролінги|Каролінзького]]<ref>Всесвітня історія ПД Х.: Весна, 2009 р.. 760 с.</ref>.'''▼
=== '''Держава Каролінгів''' ===▼
* '''{{main|Каролінги}}'''▼
▲Постійні військові сутички між ними послаблювали владу королів і авторитет [[Меровінги|династії Меровінгів]].За останніх [[Меровінги|Меровінгів]] у [[Франкське королівство|Франкському королівстві]] влада фактично перейшла до [[майордом|майордомів]]. [[майордом|Майордоми]] були великими землевласниками. Вони з власної волі садили на престол або усували королів з [[Меровінги|династії Меровінгів]], яких сучасники називали «лінивими королями». [[732]] року [[майордом]] [[Карл Мартел]], що в перекладі означає «молот», який правив [[франки|франками]] у [[715]]—[[741]] роках, у [[битва при Пуатьє (732)|битві біля міста Пуатьє]] розгромив [[араби|арабів]], зупинивши їх просування в [[Європа|Європу]] з [[Піренейський півострів|Піренейського півострова]], який вони завоювали. [[Карл Мартелл]] зміцнив свою одноосібну владу. Перемогу здобув завдяки проведеній військовій реформі. Син [[Карл Мартелл|Карла Мартела]] [[майордом]] [[Піпін Короткий]] (прозваний так за малий зріст) попросив римського папу роз'яснити, хто має бути королем [[франки|франків]]:
==== '''Карл Великий (742—814)''' ====▼
'''Син [[Піпін Короткий|Піпіна Короткого]], прозваний Великим за невтомну діяльність зі створення могутньої, міцної та сильної централізованої держави, яка за розмірами наближалася до колишньої [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]]. Прославився також служінням християнській церкві, покровительством культурі й просвіті.<ref name="Середницька7">Середницька Г. В. Всесвітня історія. Опорні конспекти 7 кл., Київ, СПД ФО Сандул, 2009 р. 222 с.</ref> [[Карл Великий|Карл]] користувався величезним авторитетом у тогочасному світі. У [[808]] році отримав титул [[імператор|імператора]], який повинен був піднести престиж франкського короля, бо прирівнював його до наймогутнішого правителя того часу — візантійського імператора. Багато зробив для просвітництва своєї країни. За його правління відбулося піднесення культури, що істориками було названо [[Каролінзьке Відродження|«Каролінзьким Відродженням»]]. У народних переказах [[Карл Великий|Карл Великий]] виступав як мудрий правитель, але для ворогів він був «залізним» Карлом, від яви військ якого тремтіла земля. Особистість [[Карл Великий|Карла Великого]] була увіковічена Ейнхардом, який створив його «Життєпис».<ref>Эйнхард Жизнь Карла Великого — Институт философии, теологии и истории св. Фомы Аквинского, 304 ст. </ref>. [[Карл Великий|Карл Великий]] помер 28 січня [[814]] року. На його могилі в [[Ахен|Ахені]], де була його улюблена резиденція (тут теплі, цілющі джерела), зроблено напис: «У цій могилі лежить тіло [[Карл Великий|Карла]], великого і побожного імператора, що шляхетно збільшив королівство франків й успішно врядував сорок сім років».<ref>Эйнхард Жизнь Карла Великого — Институт философии, теологии и истории св. Фомы Аквинского, 304 ст.</ref>'''▼
▲
==== '''Державне управління за Карла Великого''' ====▼
'''Держава [[Карл Великий|Карла Великого]] не мала столиці. Королівський двір мандрував країною. Він здійснив 53 походи у сусідні країни, 27 з яких очолював сам. Спромігся розширити свою державу у всіх напрямах.'''▼
▲
▲
{|
|{{початок цитати}}
Рядок 39:
{{кінець цитати}}
[[Файл:Битва_під_Пуатьє.jpg |міні|200пкс| Битва під Пуатьє]]
[[772|
[[773|
[[778|
[[778]]—[[803]] роки. Похід проти аварів і розгром [[Аварський каганат|Аварського каганату]]. [[авари|Авари-кочівники]], що прийшли з [[Азія|Азії]] і проживали на землях уздовж середньої течії [[Дунай|Дунаю]], були розгромлені військами [[Карл Великий|Карла]] і зникли з території [[Європа|Європи]].
[[786|
[[806|
Уклав союз зі слов'янськими племенами [[лютичі|лютичів]] та [[ободрити|ободритів]]. Відтоді у [[слов'яни |слов'янській]] мові з'явилося слово «король» від слова [[Карл Великий|Карл]].
====
*
*
*
[[Каролінги|
===
*
====
{|
|{{початок цитати}}
Рядок 69:
Він невтомно зупиняв розбої на дорогах, знищував замки зухвалих васалів, а їх самих приводив до покори. Король негайно кинув проти нього своє військо. У супроводі кліру, до якого завжди ставився він зі смиренною пошаною, попрямував король до найміцнішого замку Кресі і раптово захопив його могутньою рукою своїх воїнів або, скоріше, (рукою) Божою. Приступом взявши міцну башту, немовби вона була хатиною селянина…, їх знищив. Здобувши цю перемогу,… попрямував король до іншого замку — Ножан,… зруйнував це пекельне й злочинне місце (1115 р.) та, відпустивши невинних, винних піддав тяжкій карі.., а зруйнувавши ці прелюбодійні замки…, повернувся король до міста Ам'єна й обложив башту цього міста, в якій засів якийсь Ада, жорстокий тиран, що розорював церкви і всю округу. Тримав господар Людовик у тісній облозі цю башту без малого два роки, поки не примусив оборонців здатися на його милість… Зруйнувавши цю башту, встановив він у країні солодкий мир… Відомо, що у королів довгі руки. «Про життя короля Людовика Товстого» абат Сугерія (XII ст.) <ref> Усі уроки до курсу «Всесвітня історія» 7 клас, Х: «Основа», с.45</ref>.</poem>
{{кінець цитати}}
====
===
*
====
*
=====
[[Файл:Битва під Азенкуром.jpg |міні|200пкс| Битва під Азенкуром. ]]
[[1340|
*
*
[[1415|
[[1422]] р. На бік англійців перейшов могутній герцог [[Бургундія|Бургундії]]. Королем [[Франція|Франції]] було проголошено малолітнього [[Генріх VI (король Франції)|Генріха VI]]. [[1428]] р. Англійці обложили [[Орлеан]], що відкривав шлях для просування на південь країни. Це був останній оплот у центрі країни.<ref name="Середницька7" />
=====
*
[[Файл:10 resize.jpg |міні|200пкс| Розправа над повстанцями. ]]
=====
*
===
===
====
====
====
====
У першому періоді [[релігійні війни|громадянських воєн]] було три війни між ворожими сторонами.
Війни закінчилися укладенням [[Сен-Жерменське перемир’я|Сен-Жерменського перемир'я]], за яким:
1. Протестантське богослужіння було допущено по всьому королівству.
2. Протестантам було дозволено обіймати державні посади.
3. Протестантам було залишено чотири фортеці.<ref name="Середницька8" />
====
*
====
===
====
====
[[Нантський едикт|
#
#
#
#
#
#
#
#
====
«Політичний заповіт».<ref> Черкасов П.П. Кардинал Ришелье. М., 1990. 374 с. </ref>}}
==
===
[[Франція|
===
{|
|{{початок цитати}}
Рядок 157:
{{кінець цитати}}
[[Файл:14 resize.jpg |міні|200пкс| Париж XIV ст. ]]
===
==
#
#
#
#
#
#
#
#
*
*
Розвивалися й інші галузі виробництва:
*
*
*
*
*
На базі виникнення мануфактур почала складатися спеціалізація окремих областей країни у виробництві певних товарів, що вело до розвитку внутрішньої торгівлі. Цьому сприяли такі чинники:
#
#
#
*
*
*
*
* [[Ліон|
*
==
===
[[Файл:Kloster Lorsch 04.jpg|міні|200пкс|Монастирська брама в Лорше]]
*
*
*
*
*
*
[[Алкуїн]]— філософ і богослов, закликав цінувати не тільки богослов'я, а й «людські науки», навчати дітей.
[[Храбан Мавр|Рабан Мавр]] — учень [[Алкуїн|Алкуїна]], упорядник енциклопедії.
[[Павло Диякон]] — написав «Історію лангобардів».
[[Ейнгард]] — автор [[Життєпис Карла Великого|«Життєпису Карла Великого» ]]<ref>Всесвітня історія ПД Х.: Весна, 2009 р.. 760 с. .</ref>
===
*
===
====
[[Файл:Collegesorbonne1550-1850.jpg|міні|200пкс| Сорбонна ]]
====
====
===
===
[[Лицарська культура|
===
===
====
<gallery perrow= 2 widths=170 heights=170 caption="Каролінзьке Відродження">
Файл:Logis royaux vue du donjon Chinon.JPG |<small>Замок Шинон. Вид на королівський покій<br /></small>
Файл:Château de Blois - Vue depuis le sud.jpg|<small>Замок Блуа<br /></small></gallery>
====
<gallery perrow=3 widths=170 heights=170 caption="Романський стиль">
Файл: Serrabone Priory.jpg |<small>Пріорат Серрабони<br /></small>
Рядок 252:
Файл: Notre-Dame la Grande (large short).jpg|<small>Церква Нотр-Дам-ля-Гранд. Південно-Західна сторона<br /></small></gallery>
====
[[Готичний стиль|
Одним із прекрасних архітектурних пам'ятників [[Франція|Франції]] є собор у [[Реймський собор|Реймсі]], де коронували французьких королів. Він будувався з [[1212]] р. по [[1311]] р. і належав
<gallery perrow=5 widths=170 heights=170 caption= "Готичний стиль">
Файл: Westfassade Chartres.jpg|<small>Собор в Шартрі<br /></small>
Рядок 263:
Файл: Cathedral Notre-Dame de Reims, France-PerCorr.jpg |<small>Собор в Реймсі<br /></small></gallery>
==
* [[Генеральні штати|
* [[Станово-представницька монархія|
* [[Жакерія|
* [[Столітня війна|
* [[Великий березневий ордонанс|
==
{{reflist|2}}
|